Блокади периферійних нервів (регіонарна анестезія)

Блокади голови, шиї та верхнього плечового поясу 

Блокада зірчастого вузла (ganglion stellatum)

Методика. Зірчастий (шийно-грудний) вузол — це симпатичний ганглій, розташований на рівні C7–Th1 попереду поперечних відростків хребців. Під ультразвуковим контролем лікар вводить розчин місцевого анестетика в фасціальний простір навколо вузла, що тимчасово блокує симпатичну іннервацію голови, шиї, верхньої кінцівки та частини грудної клітки. Процедура займає 10–15 хвилин і, як правило, супроводжується розвитком синдрому Горнера (звуження зіниці, опущення повіки, почервоніння обличчя на боці блокади), що є ознакою успішного виконання.

Показання. Блокада зірчастого вузла застосовується при посттравматичному стресовому розладі (ПТСР), де вона знижує гіперактивацію симпатичної нервової системи та зменшує тривожність, порушення сну й емоційну реактивність. Також метод показаний при комплексному регіонарному больовому синдромі (КРБС) верхньої кінцівки, фантомному болі після ампутації та нейропатичному болі в руці або обличчі. Блокада може бути ефективною при деяких формах хронічного головного болю, гіпергідрозі верхньої кінцівки та порушеннях периферичного кровообігу (синдром Рейно). У клініці EXPIO ця процедура є частиною протоколу лікування ПТСР та стрес-асоційованих розладів.

Блокада клиноподібно-піднебінного вузла (ganglion sphenopalatinum)

Методика. Клиноподібно-піднебінний (крилопіднебінний) вузол — це парасимпатичний ганглій, розташований у крилопіднебінній ямці. Блокада виконується трансназальним доступом: тонкий аплікатор із розчином місцевого анестетика підводиться через носовий хід до задньої стінки носоглотки, де анестетик дифундує до ганглія. Це малоінвазивна процедура, яка не потребує ін’єкції голкою та добре переноситься пацієнтами.

Показання. Блокада клиноподібно-піднебінного вузла є ефективним методом лікування кластерного (пучкового) головного болю та мігрені, особливо при нападах, резистентних до стандартної медикаментозної терапії. Процедура також застосовується при хронічному риногенному та лицевому болі, невралгії трійчастого нерва та атиповому лицевому болі. У ряді випадків блокада допомагає зменшити вегетативні симптоми — закладеність носа, сльозотечу, почервоніння ока, — що супроводжують головний біль. Метод може використовуватися як самостійно, так і в складі комплексної програми лікування хронічного болю.

Блокада великого потиличного нерва (n. occipitalis major)

Методика. Великий потиличний нерв є гілкою заднього корінця С2 і забезпечує чутливість шкіри потиличної ділянки. Блокада передбачає підшкірне або периневральне введення розчину місцевого анестетика (часто з додаванням кортикостероїду) в ділянці виходу нерва на рівні верхньої каркової лінії, латеральніше від потиличного горба. Процедура виконується амбулаторно, займає кілька хвилин і практично безболісна.

Показання. Блокада великого потиличного нерва є одним із першочергових методів лікування потиличної невралгії — стану, що проявляється стріляючим або пульсуючим болем від задньої поверхні шиї до тім’яної ділянки. Процедура також ефективна при цервікогенному головному болі, хронічній мігрені та головному болі напруження, що не відповідає на стандартну терапію. Блокада часто застосовується як діагностичний тест для підтвердження ролі потиличного нерва у формуванні больового синдрому. За даними клінічних досліджень, курс із кількох блокад може забезпечити тривале зменшення частоти та інтенсивності нападів головного болю.

Міждрабинчата та надключична блокада плечового сплетіння

Методика. Плечове сплетіння формується з вентральних гілок спинномозкових нервів С5–Th1 і забезпечує моторну та сенсорну іннервацію всієї верхньої кінцівки. Міждрабинчата блокада виконується на рівні шиї, де корінці сплетіння проходять між переднім та середнім драбинчастими м’язами: під ультразвуковим контролем анестетик вводиться навколо стовбурів сплетіння, забезпечуючи знеболення плеча та проксимальної частини руки. Надключична блокада виконується на рівні надключичної ямки, де сплетіння компактно розташоване навколо підключичної артерії, і забезпечує повну анестезію від середини плеча до кисті.

Показання. Міждрабинчата блокада показана при больових синдромах плечового суглоба: адгезивному капсуліті («замороженому плечі»), імпінджмент-синдромі, тендиніті ротаторної манжети, а також при травмах і післяопераційному болі в ділянці плеча. Надключична блокада застосовується для знеболення при операціях та маніпуляціях на передпліччі, ліктьовому суглобі та кисті, а також при гострому та хронічному нейропатичному болі верхньої кінцівки. Обидва підходи використовуються для діагностики джерела болю в руці, коли клінічна картина неоднозначна. У рамках мультимодального лікування ці блокади дозволяють зменшити потребу в системних анальгетиках та прискорити реабілітацію.

Блокади периферичних нервів верхньої кінцівки

Блокада променевого нерва (n. radialis)

Методика. Променевий нерв — найбільша гілка заднього пучка плечового сплетіння — іннервує м’язи-розгиначі передпліччя та кисті, а також забезпечує чутливість тильної поверхні кисті та перших трьох пальців. Блокада виконується під ультразвуковим контролем у місці, де нерв найкраще візуалізується: у спіральному каналі плечової кістки, біля латерального надвиростка або на рівні передпліччя. Анестетик вводиться периневрально, що забезпечує вибіркове знеболення зони іннервації нерва.

Показання. Блокада променевого нерва застосовується при «тенісному лікті» (латеральному епікондиліті), коли консервативне лікування не дає достатнього результату. Процедура також показана при нейропатії променевого нерва — тунельному синдромі (синдромі супінатора, синдромі заднього міжкісткового нерва), посттравматичній невралгії та хронічному болі в ділянці тилу кисті. Блокада ефективна для диференційної діагностики джерела болю в руці, коли необхідно визначити, чи є саме променевий нерв причиною скарг пацієнта. Також використовується як компонент знеболення при малих хірургічних втручаннях на тильній поверхні кисті та передпліччі.

Блокада серединного нерва (n. medianus)

Методика. Серединний нерв проходить по передній поверхні передпліччя і входить у зап’ясний канал (карпальний тунель), забезпечуючи чутливість долонної поверхні великого, вказівного, середнього пальців та половини безіменного. Блокада виконується під ультразвуковою навігацією на рівні зап’ястка, передпліччя або ліктьової ямки залежно від локалізації патології. Введення анестетика периневрально дозволяє досягти швидкого та точного знеболення відповідної зони.

Показання. Найчастіше блокада серединного нерва застосовується при карпальному тунельному синдромі — стисненні нерва у зап’ясному каналі, що проявляється онімінням, болем та слабкістю в кисті, особливо вночі. Процедура є як діагностичним тестом (позитивна відповідь підтверджує діагноз), так і лікувальним засобом, що зменшує біль та набряк периневральних тканин. Блокада також показана при хронічному нейропатичному болі після травм передпліччя або кисті, при фіброміалгічному болі з переважним залученням верхніх кінцівок та при підготовці до дрібних хірургічних втручань на долонній поверхні кисті.

Блокада ліктьового нерва (n. ulnaris)

Методика. Ліктьовий нерв проходить позаду медіального надвиростка плечової кістки (у так званому кубітальному каналі) та далі по медіальному краю передпліччя до кисті, де іннервує мізинець і половину безіменного пальця, а також дрібні м’язи кисті. Блокада виконується під ультразвуковим контролем на рівні ліктьового суглоба, передпліччя або каналу Гійона (на рівні зап’ястка) залежно від рівня ураження. Ін’єкція потребує особливої точності через поверхневе розташування нерва та його схильність до компресії.

Показання. Блокада ліктьового нерва показана при кубітальному тунельному синдромі — стисненні нерва в ліктьовому каналі, що проявляється болем, парестезіями та слабкістю IV–V пальців. Процедура також ефективна при синдромі каналу Гійона (компресія нерва на рівні зап’ястка), посттравматичній нейропатії та хронічному болі по медіальному краю кисті. Блокада використовується для діагностичного підтвердження рівня ураження нерва перед прийняттям рішення про хірургічну декомпресію. Крім того, вона забезпечує ефективне знеболення при маніпуляціях та малих операціях у зоні іннервації ліктьового нерва.

Блокади нервів нижніх кінцівок

Блокада стегнового нерва (n. femoralis)

Методика. Стегновий нерв — найбільша гілка поперекового сплетіння (L2–L4) — виходить з-під пахвинної зв’язки латеральніше від стегнової артерії та іннервує передню групу м’язів стегна і шкіру передньо-медіальної поверхні ноги до рівня коліна. Блокада виконується під ультразвуковим контролем у ділянці стегнового трикутника: анестетик вводиться навколо нерва, що забезпечує знеболення передньої поверхні стегна та колінного суглоба. Процедура займає 10–15 хвилин і має низький ризик ускладнень завдяки чіткій ультразвуковій візуалізації.

Показання. Блокада стегнового нерва є ефективним методом знеболення при гонартрозі (артрозі колінного суглоба), гострих травмах коліна та стегна, а також у післяопераційному періоді після ендопротезування колінного суглоба або пластики зв’язок. Процедура показана при хронічному нейропатичному болі по передній поверхні стегна, невралгії стегнового нерва після оперативних втручань та при невралгії підшкірного нерва (n. saphenus) — кінцевої чутливої гілки стегнового нерва. Блокада дозволяє значно зменшити потребу у системних знеболюючих, включаючи опіоїди, і є важливим компонентом мультимодальних програм лікування болю. Також використовується як діагностичний інструмент для визначення ролі стегнового нерва у формуванні больового синдрому в нижній кінцівці.

Блокада латерального шкірного нерва стегна (n. cutaneus femoris lateralis)

Методика. Латеральний шкірний нерв стегна — чисто сенсорний нерв, що виходить з поперекового сплетіння (L2–L3) та проходить під або крізь пахвинну зв’язку медіальніше від передньої верхньої клубової ості. Він забезпечує чутливість шкіри зовнішньої поверхні стегна від тазостегнового суглоба до рівня коліна. Блокада виконується під ультразвуковим контролем шляхом введення анестетика в простір між м’язовими фасціями поблизу пахвинної зв’язки.

Показання. Основним показанням є меральгія парестетика (хвороба Рота–Бернгардта) — компресійна нейропатія латерального шкірного нерва, що проявляється пекучим болем, онімінням і парестезіями по зовнішній поверхні стегна. Цей стан часто виникає при ожирінні, тривалому носінні тугого пояса чи бронежилета, під час вагітності або після хірургічних втручань у ділянці тазу. Блокада має водночас діагностичне і терапевтичне значення: зникнення симптомів після ін’єкції підтверджує діагноз, а курс блокад із кортикостероїдом може забезпечити тривалу ремісію. Процедура також використовується при хронічному болі зовнішньої поверхні стегна іншого ґенезу — після травм, операцій або при іррадіації болю із поперекового відділу хребта.

Блокада сідничного нерва (n. ischiadicus)

Методика. Сідничний нерв — найбільший нерв людського тіла — формується із крижового сплетіння (L4–S3), виходить із порожнини тазу через великий сідничний отвір і прямує по задній поверхні стегна до підколінної ямки, де розділяється на великогомілковий та малогомілковий нерви. Блокада може виконуватися на різних рівнях: у сідничній ділянці (підгрушоподібний доступ), на рівні середньої третини стегна або в підколінній ямці. Ультразвукова навігація дозволяє точно ідентифікувати нерв на кожному з цих рівнів та безпечно ввести анестетик периневрально.

Показання. Блокада сідничного нерва застосовується при синдромі грушоподібного м’яза — компресії нерва спазмованим або гіпертрофованим грушоподібним м’язом, що проявляється глибоким болем у сідничній ділянці з іррадіацією по задній поверхні ноги. Процедура також показана при нейропатії сідничного нерва після травм, ін’єкційних ушкоджень або ендопротезування кульшового суглоба, а також при радикулопатії L4–S1, коли необхідно диференціювати периферичне та корінцеве ураження. Блокада ефективна для знеболення при хірургічних втручаннях на задній поверхні стегна, гомілці та стопі, а також як компонент мультимодальної аналгезії після великих ортопедичних операцій на нижній кінцівці. Крім того, діагностична блокада на рівні підгрушоподібного простору допомагає верифікувати діагноз синдрому грушоподібного м’яза, що часто імітує корінцевий біль.