Анна Андріївна Вей

Лікар із клінічним досвідом роботи з дорослими, військовослужбовцями та ветеранами. У практиці поєднує сучасну психіатрію, психотерапію та аналітичну психологію. Закінчила Вінницький національний медичний університет ім. М. І. Пирогова у 2017 році. Пройшла інтернатуру за спеціальністю «Педіатрія». У 2025 році пройшла спеціалізацію з психіатрії та спеціалізацію з психотерапії в Національному медичному університеті ім. О. О. Богомольця. Також має освіту в галузі медичної психології.

Пройшла програму «Основи аналітичного консультування та юнгіанської психотерапії» у Центрі аналітичної психології «Простір» та отримала 400 годин групового психоаналітичного досвіду у Вінницькій школі психотерапії. Є членом Української спілки психотерапевтів (УСП), регулярно бере участь у супервізійних та інтервізійних групах професійних психотерапевтичних спільнот.

У психотерапевтичній роботі працює з тривожними та депресивними станами, розладами адаптації, посттравматичним стресовим розладом (ПТСР), переживанням втрати й горя, кризовими станами, труднощами у стосунках та повторюваними емоційними й поведінковими патернами. В аналітично орієнтованій роботі увага приділяється несвідомим процесам, внутрішнім конфліктам, особливостям прив’язаності, символічному матеріалу та сновидінням.

Має досвід психіатричної роботи з військовослужбовцями та ветеранами, зокрема з людьми, які пережили бойові дії та полон. Проводить психіатричну діагностику, підбір і моніторинг психофармакотерапії, оцінку ефективності та переносимості лікування. Здійснювала клінічний супровід індивідуальних сесій та фасилітацію групових сесій кетамін-асистованої терапії для ветеранів із психотравматичним досвідом. Також має досвід роботи у сфері міжнародних клінічних досліджень відповідно до стандартів ICH-GCP. Цей досвід сформував уважність до доказовості, безпеки лікування, оцінки ризиків і системного клінічного мислення.

У роботі важливо поєднувати клінічну точність із розумінням унікальної історії кожної людини. Психофармакологічне лікування допомагає стабілізувати стан і зменшити вираженість симптомів, а психотерапія створює простір для глибшого розуміння себе, своїх переживань, стосунків і життєвих сценаріїв. Мета терапії — не лише зменшення симптомів, а й відновлення внутрішньої опори, здатності робити власний вибір та знаходити більш цілісний і автентичний спосіб взаємодії із собою та світом.