Соматичне (фізичне) здоров’я – найважливіший компонент у складній структурі стану здоров’я людини. Даний стан організму, характеризується адаптаційними можливостями пристосування до різних факторів довкілля, рівнем фізичного розвитку, функціональною та фізичною підготовленістю організму до виконання фізичних навантажень. Воно обумовлюється здатністю організму до саморегулювання.
Психологи з метою прояснення виділяють такі поняття, як “психічне здоров’я” та “психологічне здоров’я”. Перше пов’язане з індивідуальними психічними процесами і механізмами, а друга з індивідом загалом і у тісному зв’язку з найвищими проявами людського духу. На думку багатьох авторів, показано тісний зв’язок цих понять, наприклад, на трьох рівнях здоров’я: психофізіологічному, індивідуально-психологічному та особистісному. Далі…
Психофізіологічне здоров’я відноситься до психічного здоров’я, тоді як індивідуальне психологічне та особисте здоров’я відноситься до психологічного благополуччя або психологічного стану. Беручи до уваги погляди багатьох дослідників на проблему психологічного здоров’я, можна дійти висновку, що вона є характеристикою загального особистісного добробуту, що містить ряд компонентів: інтелектуальні, емоційні та соціальні аспекти формування особистості.
Зупинившись більш докладно на відмінностях між термінами “психічне” та “психологічне” здоров’я, слід зазначити низку критеріїв, з якими їх можна поділити. Оцінюючи рівня психічного здоров’я найбільш інформативними є:
- Відповідність суб’єктивних образів відбитим об’єктам дійсності та характеру реакцій – подразникам зовнішнього значення подій життя.
- За віковим рівнем зрілості особистості сфера емоційно-вольова та пізнавальна.
- Адаптивність у мікро соціальних відносинах. Вміння грамотно планувати життєві цілі та залишатися активним у їх досягненні.
Психологічні аспекти репродуктивного здоров’я дуже тісно пов’язані з наявністю гінекологічних захворювань та порушень. Наприклад, якщо низька самооцінка та почуття провини у зв’язку із затримкою статевого розвитку, пізнім формуванням вторинних статевих ознак, косметичними дефектами, раннім пубархе, то в репродуктивному періоді частіше відзначається почуття провини через безпліддя у шлюбі, невиношування вагітності.
Основні чинники репродуктивної поведінки – це комплекс соціально-психологічних умов та установок, визначальний специфіку репродуктивного поведінки жінок як у індивідуальному, і загальносоціальному рівні.
Психоделічно асистована терапія (ПАТ) – це медод, який здатен вливати на сприйняття та обробку травматичної події та травматичного досвіду. Речовина активно впливає на підсвідомість пацієнта, глибоко занурюючи його у світ власних переживань. Мозок «перезавантажується» у новому сприйнятті свідомості, досягається ефект трансформації стану пацієнта. ПАТ викликає переосмислення та переоцінку ситуацій, самосвідомості та життєвих орієнтирів. Пацієнт переживає внутрішній підйом, усувається стан тривожності та пригніченості. Людина стає більш впевненою в собі, контактною, врівноваженою, позитивно мислячою, творчо активною і духовно відкритою. Починає знижуватися рівень внутрішнього дискомфорту та напруженості, підвищується самооцінка, закладається новий життєвий зміст, покращуються взаємини з іншими людьми.
Особливості об’єктивних та суб’єктивних факторів репродуктивної сфери сучасних жінок потребують специфічних методів психотерапії та їх аналізу.
Антоніна Картушинська
клінічний психолог центru «ЕКСПІО»