Все більше вчених сьогодні приходять до висновку, що величезний вплив на фертильність і відповідно на результат лікування безпліддя має психічний стан пацієнток і особливо психологічні та психоемоційні характеристики.
Внаслідок великої кількості досліджень, у яких фізичну причину безпліддя з'ясувати не вдалося, було зроблено висновок, що провідною причиною такого безпліддя у жінок є емоційний стрес. Зокрема високий рівень тривоги у відносинах, роботі, фінансах провокує порушення у репродуктивній сфері.
Встановлено також, що «нез'ясовне» безпліддя може бути пов'язане з конфліктним дитинством, різними соціальними факторами, невдалими взаєминами в сім'ї, страхом вагітності, материнства, страху перед пологами та післяпологовими психозами, протиріччям між прагненням до професійної діяльності та материнством.
Часто це призводить до апатії та депресії, яка може бути і неусвідомлюваною (субклінічною).
Описані середньостатистичні «типи» жінок, які страждають на безпліддя:
1) незрілі, чутливі, розбірливі жінки, по-дитячому примхливі по відношенню до чоловіка і схильні до функціональних розладів;
2) агресивно - домінантні жінки, які не визнають свою жіночність;
3) жінки за участю матері, які переносять свій материнський інстинкт на чоловіка;
4) жінки, які присвятили себе кар'єрі чи іншим емоційним інтересам.
Іншими словами, жінка, яка страждає на безпліддя, найчастіше або свідомо відкидає материнську і взагалі жіночу роль, або зовсім не готова до неї.
Нерозуміння психологічних причин безплідності призводить до вторинних психоемоційних порушень. Болюча фіксація на власному безплідді, одержимість ідеєю материнства у поєднанні з високою збудливістю формують синдром репродуктивної неповноцінності, внаслідок чого виникають подальші розлади психоемоційної та сексуальної сфер.
У ситуації безпліддя багато жінок бачать єдину надію в екстракорпоральному заплідненні (ЕКО). Однак у такому стані організм мало здатний до повноцінної вагітності, чи це самостійно зачатий плід або штучно впроваджений. Є наукові дані про те, що при хронічному стресом значно підвищується ймовірність негативного результату процедури ЕКЗ, а також ускладнень під час вагітності та викиднів.
Плід, що розвивається, дуже чутливий до змін у внутрішньому (материнському) і зовнішньому середовищі, що відбувається під час важливих періодів клітинного розмноження, диференціювання та дозрівання. Якщо вагітна жінка перебуває в умовах стресу, в її організмі виникає різноманітні порушення, що, безсумнівно, відбивається і на дитині, створюючи схильність до подальших захворювань. Американські вчені навіть сформували гіпотезу про залежність здоров'я та хвороб від особливостей індивідуального розвитку (DOHAD), згідно з якою підвищений ризик захворювань у дорослому віці виникає через несприятливе внутрішньоутробне середовище.
Вот почему при бесплодии обязательно нужно пройти психологическое обследование и с помощью психотерапии устранить те источники стресса (психотравмы и конфликты), которые неблагоприятно влияют на репродуктивную систему.
Хорошим додатковим немедикаментозним методом лікування є транскраніальна електростимуляція мозку (ТЕС). Вона позитивно впливає на процеси репарації та підвищення психофізіологічного статусу людини, зменшує тривожність та депресивність.
Перспективним методом лікування психоемоційного дисбалансу, зумовленого хронічним стресом, є інфузійне лікування кетаміном. Поєднуючи психотерапію з інфузіями кетаміну, транскраніальною електростимуляцією, реабілітацією мозку "Нейрохелп", тілесно-орієнтованою терапією та арт-терапією, можна досягти суттєвого покращення стану здоров'я пацієнтів.