Дослідники з Університету Арізони розкрили нове розуміння одного з найпоширеніших ускладнень, з якими стикаються пацієнти з хворобою Паркінсона: неконтрольовані рухи, які виникають після років лікування.
Хвороба Паркінсона – неврологічний розлад мозку, який впливає на рухи людини – розвивається, коли рівень дофаміну, хімічної речовини в мозку, що відповідає за рухи тіла, починає зменшуватися.
Щоб запобігти втраті дофаміну, вводиться препарат під назвою леводопа, який пізніше перетворюється на дофамін у мозку. Однак тривале лікування леводопою викликає мимовільні та неконтрольовані рухи, відомі як дискінезія, спричинена леводопою.
Дослідження, опубліковане в журналі мозок, виявило нові відкриття про природу дискінезії, спричиненої леводопою, і про те, як кетамін, анестетик, може допомогти у вирішенні цього складного стану.
З роками мозок пацієнта з хворобою Паркінсона адаптується до лікування леводопою, тому леводопа викликає дискінезію в довгостроковій перспективі. У новому дослідженні дослідницька група виявила, що моторна кора – область мозку, відповідальна за контроль рухів – стає фактично «відключеною» під час дискінетичних епізодів.
Дослідження показали, що кетамін може допомогти порушити аномальні повторювані електричні схеми в мозку, які виникають під час дискінезії. Це потенційно може допомогти моторній корі відновити контроль над рухом.
Кетамін діє у таких пацієнтів у два етапи. Спочатку він порушує ці аномальні електричні схеми, що виникають під час дискінезії. Потім, через кілька годин або днів, кетамін запускає набагато повільніші процеси, які дозволяють змінювати зв’язок і активність клітин мозку з часом, відомий як нейропластичність. Вона триває набагато довше, ніж безпосередній ефект кетаміну. Нейропластичність – це те, що дозволяє нейронам формувати нові зв’язки та зміцнювати існуючі.
Вживаючи одну дозу кетаміну, позитивні ефекти можна побачити навіть через кілька місяців. Ці висновки набувають додаткового значення у світлі клінічних випробувань Фази 2, що тривають в Університеті Арізони, де група дослідників з Департаменту неврології тестує низькі дози інфузій кетаміну як лікування дискінезії у пацієнтів з хворобою Паркінсона.
Ранні результати цього дослідження здаються багатообіцяючими, і деякі пацієнти відчувають переваги, які тривають тижнями після одного курсу лікування. Дози кетаміну можуть бути змінені таким чином, щоб підтримувати терапевтичні переваги з мінімізованими побічними ефектами.