Прес-реліз

Дослідження показують, що поширеність посттравматичного стресового розладу (ПТСР) у ветеранів
становить 15-20% і більше, плюс у половини хворіючих разом з ПТСР також виникає великий
депресивний розлад. Між тим, традиційне лікування першої лінії (антидепресанти та психотерапія)
виявляється ефективним лише приблизно у 40% ветеранів.

Ці дані підкреслюють гостру необхідність нових ефективних методах лікування цього розладу. Саме
тому медичний центр Експіо, провідна організація в розробці новітніх методів відновлення
психічного здоров’я, починає дослідження нового метода, який вже показав свою ефективність у
клінічних умовах в нашому центрі та за кордоном:

“Моноцентрове рандомізоване подвійне сліпе контрольоване клінічне дослідження кетамін-асистованої інтегративної психотерапії у ветеранів з резистентним до терапії посттравматичним
стресовим розладом (ПТСР)”.

Мігрень і депресія тісно пов’язані між собою, і ця зв’язка набагато складніша, ніж просто «хронічний біль погіршує настрій». Нові дослідження показують, що якщо людина страждає від мігрені, то її ризик отримати депресію збільшується в 2,5 раза! Але найцікавіше те, що цей зв’язок двосторонній: депресія також підвищує ймовірність розвитку мігрені, а ще – сприяє тому, що головні болі стають хронічними і важче піддаються лікуванню.

Наш мозок постійно створює переконання – про себе, про світ, про майбутнє. Вони допомагають нам орієнтуватися в реальності. Але при депресії цей механізм дає збій: негативні думки закріплюються, і здається, що змінити їх неможливо.

А що, якби існував спосіб перезапустити цей процес?

У світі, де травми мозку та інсульти залишаються одними з головних причин інвалідності, пошук нових методів лікування є не просто актуальним, а критично важливим. Традиційні методи реабілітації мають свої обмеження, а фармакологічні підходи часто не дають очікуваного результату або супроводжуються значними побічними ефектами. Однак, на горизонті з’являється новий гравець – психоделіки, які почали розглядатися не лише як засоби для розширення свідомості, але й як потенційні терапевтичні інструменти.

За останні роки психоделічні речовини знову привертають увагу як потенційні інструменти для лікування різних психічних розладів, зокрема серед ветеранів, які стикаються з унікальними психологічними викликами. Стаття «Дослідження та впровадження психоделічної терапії в службі охорони здоров’я ветеранів» (Дослідження та впровадження терапії з використанням психоделіків у системі охорони здоров’я ветеранів), опублікована в “American Journal of Psychiatry”, пропонує глибокий огляд того, як ці речовини можуть бути інтегровані в систему охорони здоров’я ветеранів, які страждають від посттравматичного стресового розладу (ПТСР), депресії та інших психічних розладів.

Дослідники з Університету Арізони розкрили нове розуміння одного з найпоширеніших ускладнень, з якими стикаються пацієнти з хворобою Паркінсона: неконтрольовані рухи, які виникають після років лікування.

Хвороба Паркінсона – неврологічний розлад мозку, який впливає на рухи людини – розвивається, коли рівень дофаміну, хімічної речовини в мозку, що відповідає за рухи тіла, починає зменшуватися.

Щоб запобігти втраті дофаміну, вводиться препарат під назвою леводопа, який пізніше перетворюється на дофамін у мозку. Однак тривале лікування леводопою викликає мимовільні та неконтрольовані рухи, відомі як дискінезія, спричинена леводопою.

Дослідження, опубліковане в журналі мозок, виявило нові відкриття про природу дискінезії, спричиненої леводопою, і про те, як кетамін, анестетик, може допомогти у вирішенні цього складного стану.

У листопаді 2024 р. телеканал Суспільне зняв репотраж про кетамінову терапію в клініці Експіо та перспективи розвитку психоделічної медицини в Україні.

Дивіться цій сюжет на нашому ютюб-каналі.

Депресія є найпоширенішим психічним захворюванням у Сполучених Штатах, яке вражає 30 відсотків американців у певний момент їхнього життя. Але незважаючи на півстолітні дослідження, всюдисущу рекламу та продажі блокбастерів, антидепресанти просто не дуже ефективні. Вони лікують депресію так, ніби її спричинив хімічний дисбаланс: додайте більше одного ключового інгредієнта або поглибіть інший, і ви вирішите проблему.

При цьому лікування може бути вкрай неефективним. Відповідно до дослідження STAR*D 2006 року, найбільшого клінічного випробування антидепресантів, менше третини пацієнтів з депресією реагують на препарат протягом 14 тижнів. Після шести місяців і кількох препаратів лише половина пацієнтів одужала. Тридцять три відсотки взагалі не реагують на будь-який препарат. Коли таблетки діють, вони повільні — смертельний ризик, враховуючи, що люди з розладами настрою вбивають себе частіше, ніж будь-хто інший.

У центрі Експіо в листопаді побувала корреспондент служби телерадіомовлення британських військ (Служба радіомовлення британських військ) Ганна Кінг.

BFBS є зареєстрованою благодійною організацією, яка вже понад 80 років є піонером у мовленні та зв’язку збройних сил, приносячи найкраще з британського телебачення, спорту та музики до сімей військових у всьому світі. Це новаторська військова благодійна організація, яка має на меті розважати, інформувати, спілкуватися та відстоювати збройні сили Великобританії, їхні родини та ветеранів.
BFBS транслює в більш ніж 20 країнах світу і має постійні студії в 10 країнах, включаючи Бахрейн, Кіпр, Фолклендські острови та Канаду.

Дивіться на сайті BFBS репортаж під назвою “Всередині української кетамінової клініки, де лікують солдатів, які страждають на ПТСР” (англійською).

Уявіть собі, що вам пропонують вибір: залишитися наодинці зі своїми думками на 15 хвилин або за цей час кілька разів отримати удари електричним струмом. Що ви оберете?

На перший погляд, відповідь очевидна – біль здається значно гіршою альтернативою. Але дослідження, опубліковане у журналі Наука у 2014 році, показує, що для багатьох людей тиша власних роздумів може бути ще гіршою. У цьому експерименті чверть жінок і дві третини чоловіків обрали електрошок замість спокійного сидіння із власними думками. Один з учасників експерименту навіть вдарив себе струмом 190 разів за ці 15 хвилин.

Ці вражаючі результати підтверджують просту, але тривожну істину: більшість людей не вміють ефективно перебувати наодинці зі своїм внутрішнім світом. І хоча це може здаватися дрібницею, насправді проблема глибша. Вона прямо пов’язана із нашим психічним здоров’ям і тим, як ми справляємося із життєвими викликами.