З часом наш організм змінюється – це природна даність. Ми старіємо, і наші клітини перестають працювати як колись, що призводить до різних захворювань. Однак швидкість цього процесу може бути різною, і в наш час часто спостерігаємо ознаки передчасного старіння.
Його симптоми: зниження розумової та фізичної працездатності, стомлюваність, погіршення пам'яті, ослаблення емоцій та статевої функції, зниження пристосувальних можливостей серцево-судинної, нервової та інших систем організму, раннє виникнення вікових передумов для розвитку хвороб.
Від чого залежить швидкість старіння? Чому одні люди старіють швидше і більше схильні до вікових захворювань, а інші зберігають гарний зовнішній вигляд, розум і здоров'я до глибокої старості? У відповіді це питання немає особливої таємниці. Згадайте відомий вислів: «Він постарів від горя». Якщо сформулювати цей вираз точніше, він має звучати «Він постарів від стресу».
Протягом 20 століття накопичилося багато наукових доказів цього народного спостереження. Наприклад, київський професор Г. Б. Биховський ще в 1928 р. наводив дані про те, що в період першої світової війни та революції у багатьох молодих людей під впливом душевних хвилювань та «нервової психічної травми» виникали передчасна сивина та атеросклероз. Цей же механізм працює і у тварин: у сорокових роках у лабораторії знаменитого фізіолога І. П. Павлова виявили, що собаки, які перебували у стані хронічного стресу («експериментального неврозу», як його тоді називали), поступово набували старенького вигляду, виглядали старшим за свого віку, мали сивину в шерсті та дистрофічні явища на шкірі. У них випадали зуби і мутніли кришталики очей, губилися тонус мускулатури та статеве збудження, і вони часто страждали від пухлинної хвороби. У той же час, собаки, що оберігаються від подразнень, виглядали істотно молодшими за свої роки.
Сьогодні провідні геронтологи (фахівці в галузі старіння) кажуть, що «Однією з головних чинників, визначальних тривалість життя, тип старіння людини, є, безсумнівно, соціальний чинник, характеризує всю складну гаму впливу довкілля на організм людини.» А серед соціальних факторів чільне місце займають стреси, що згубно впливають на весь організм.
Перенапруження нервової системи, стресові ситуації, що часто повторюються, викликають порушення регуляції, функціональні, а потім і структурні зміни різних фізіологічних систем організму, значною мірою сприяють розвитку патологічних відхилень і, таким чином, ведуть до передчасного старіння. Клінічні дані показують, що постійно діюча психоемоційна напруга (хронічний стрес) є одним з головних факторів ризику розвитку таких вікових проблем, як ішемічна хвороба серця, гіпертонічна хвороба та деменція (недоумство), тобто процес прискореного старіння в першу чергу зачіпає серцево-судинну та нервову системи. Це особливо виразно виявляється в осіб, зайнятих напруженою розумовою працею.
Ганс Сельє, основоположник вчення про стрес, писав, що «Старіння – результат всіх стресів, яким піддавався організм протягом життя. … Будь-який стрес, особливо викликаний безплідними зусиллями, що призводять до фрустрації, залишає після себе незворотні хімічні рубці; їхнє накопичення обумовлює ознаки старіння тканин.»
Геронтологи І. М. та Г. І. Тодорови вказують, що однаковий стресор зазвичай викликає більш інтенсивну стресову реакцію у старих людей або тварин, ніж у молодих: «Так, очевидно, і розвивається це порочне коло: стрес прискорює старіння, а старіння збільшує реакцію організму на стресогенні фактори». У НДІ геронтології АМН України було встановлено, що за старіння часто виникає комплекс гормональних, метаболічних, тканинних та клітинних змін, названих академіком В. В. Фролькісом «стрес-вік-синдромом».
Видатний радянський геронтолог В. М. Дільман також виявив, що на старість адаптаційні системи організму створюють надмірну відповідь на стреси: «Ось таким чином негаразди та суми зменшують дні життя. Старіючи, людина починає жити як би в стані хронічного стресу, і тому стає все більш беззахисною, коли дійсний стрес пред'являє свої вимоги до організму. Час – універсальний стресор».
Вчені з університету Айови (США) з'ясували, що вікові зміни в мозку під впливом стресу активізуються, тобто через стрес головний мозок старіє швидше, ніж міг би. Це відбувається внаслідок зменшення кількості нейронних зв'язків у префронтальній корі – частини мозку, що відповідає за емоції, мислення та контроль над діями, що стає однією з причин порушення пам'яті та мислення у старості. Подібним чином хронічний стрес прискорює старіння та імунної системи, тому після 55 років гострі стресові явища супроводжуються недостатньо активною імунною відповіддю. Це стає однією з причин того, що з старінням збільшується ризик онкологічного захворювання, і три чверті всіх випадків раку діагностується після 55 років.
Ось чому наслідки життєвих негараздів, що виражаються у порушенні психічного здоров'я, такі як неврози, депресія, тривожність тощо, є факторами, що прискорюють старіння. Особливо це стосується вікової депресіїяка ще більше прискорює процес старіння. «Взаємозв'язок між старінням і депресією полягає в тому, що процес старіння робить внесок у розвиток депресії, і навпаки, депресія, мабуть, прискорює старіння», пишуть І. Н. та Г. І. Тодорови.
Дані великого дослідження в Нідерландах продемонстрували, що у пацієнтів з клінічно вираженими тривожними розладами теломери — кінцеві ділянки хромосом, відомі маркери біологічного старіння значно коротші в порівнянні з такими у пацієнтів непсихіатричного профілю. А вчені Бостонського університету в США встановили, що найсильніші ознаки старіння демонстрували ті ветерани, які сильніше страждали на посттравматичні стресові розлади (ПТСР), що виникли на тлі участі в бойових діях в Афганістані та Іраку. Давно відомо, що люди з тяжкими психічними розладами помирають у середньому в більш ранньому віці, і у них підвищений ризик розвитку соматичних хвороб, які зазвичай з'являються в літньому віці, таких як серцево-судинні захворювання, метаболічний синдром, імунні порушення та деменція.
А чим характеризуються довгожителі? На їх тривалість життя, поряд з генами, впливають фактори генетико-середовищної взаємодії, інакше кажучи, особистісні фактори. Серед таких дослідники відзначають: психічне здоров'я, оптимізм, почуття гумору, стресостійкість, працьовитість, загальну активність, альтруїзм та допомогу іншим людям, інтелект та творчість, оптимальну організацію часу життя, заняття самовдосконаленням. Тому повільне біологічне старіння характеризується найменшою вираженістю вікових змін, сприяє збільшенню тривалості життя та довголіттю.
Сьогодні з'явилася нова причина прискореного старіння ускладнення Covid-19. За словами професора Університету Джорджа Мейсона Анчі Баранова, коронавірусна інфекція "забирає ресурси і наближає старість". Крім того, енцефалопатія будь-якого походження прискорює старіння нервової системи та сприяє виникненню деменції (вікового недоумства). Вже з'явилися спостереження вчених, що неврологічні ускладнення Ковида створюють високий ризик розвитку енцефалопатії та деменції. Крім того, протягом трьох місяців після позитивного результату тесту кожному п'ятому, хто вижив, вперше був поставлений діагноз тривожності, депресії або безсоння. Якщо ж у пацієнта був діагноз психічного розладу як мінімум за рік до COVID-19, його ризик захворіти на ковід на 65% збільшується в порівнянні з психічно здоровими людьми.
Все вищевикладене говорить про необхідність своєчасної терапії неврозів, депресії, тривожності та інших розладів психіки, а також порушень діяльності мозку.енцефалопатії) як профілактика передчасного старіння та захворюваності на інфекційні хвороби.
У центрі «Експіо», використовуючи власні розробки та багаторічний досвід неврологічних відділень НДІ геронтологи АМН України, на базі якого ми знаходимося, розроблена інтегративна мультимодальна програма реабілітації мозку «Антиедж-Нейрохелп» при психічних розладах, Хронічного стресу.
Вона складається з п'ятиденного блоку, який включає:
- два сеанси психотерапії для зняття стресу,
- 5 сеансів транскраніальної електростимуляції для відновлення правильної електричної активності мозку,
- один сеанс кетамінової терапії для усунення глибинної психічної напруги та активації нейрогенезу в гіпокампі,
– призначення нейрометаболічних та нейропротекторних препаратів у вигляді крапельниць (дві процедури) та таблетованих препаратів.
На курс рекомендується 2 – 3 тижневі блоки залежно від тяжкості стану.
Вартість одного блоку – 9000 грн.