Ревматоїдний артрит

Edit Template

Психосоматика ревматоїдного артриту: біль, який має пам’ять

Ревматоїдний артрит — найпоширеніша форма аутоімунного артриту. Він частіше вражає жінок (близько 75% випадків) і найчастіше розпочинається у віці 40–60 років. Це хронічне, прогресивне захворювання, при якому імунна система «помиляється» і починає атакувати власні суглоби — ніби в них захований якийсь небезпечний ворог.

Симптоми ревматоїдного артриту — біль, набряки, скутість, зниження рухливості. Часто найпершими страждають дрібні суглоби рук і ніг. Вранці — відчуття, ніби тіло стало чужим, скам’янілим, і треба довго «розходжувати» біль. Це ранкова скутість — характерна ознака саме ревматоїдного артриту, яка триває понад годину, а іноді — весь день.

Але цей біль — не лише фізичний. У ньому часто сховані роки пригнічених емоцій, втрат, нереалізованого гніву, втоми від боротьби.

Біль, що росте з емоцій

Ще у 1892 році видатний британський лікар сер Вільям Ослер зауважив, що ревматоїдний артрит часто виникає після сильного горя чи емоційного шоку. Франц Александер — батько психосоматичної медицини — включив це захворювання до своєї «великої сімки» психосоматичних хвороб. Сучасні дослідження лише підтверджують цю думку: у переважній більшості випадків психотерапія є критично необхідною частиною лікування.

Біль у суглобах — це біль зсередини. Це невисловлений гнів, що роками був «заморожений»; це сум, який не отримав права бути прожитим; це безсилля, яке закрилося в тілі. Суглоби втрачають рухливість — так само, як і людина, що втратила гнучкість у стосунках з собою і світом. Надмірна відповідальність, самопожертва, постійна потреба «тримати все на собі» — усе це поступово починає відображатися в тілі.

Чому лікування повинно бути цілісним

Ревматоїдний артрит вимагає не лише медичних препаратів, а глибокої психоемоційної роботи. Без усвідомлення і трансформації внутрішніх конфліктів — лише тимчасове полегшення. Тому у сучасному підході до лікування дедалі важливішу роль відіграють методи, що працюють не тільки з тілом, але й з душею.

Серед ефективних напрямків:

Психотерапія — допомагає опрацювати глибокі внутрішні конфлікти, витіснені емоції, неусвідомлену злість чи почуття провини.
Інфузійна терапія кетаміном — має потужну протизапальну і знеболювальну дію, впливає на нейронні зв’язки, допомагає «перезапустити» емоційне сприйняття болю.
Транскраніальна електростимуляція мозку (ТЕС) — зменшує тривожність, стабілізує психічний стан, має анальгетичний ефект.
Нейрореабілітація (“Нейрохелп”) — спрямована на відновлення функціонування мозку та нервової системи.
Тілесно-орієнтована терапія — допомагає повернути зв’язок із тілом, розпізнати та звільнити накопичені емоції.
Кінезіотерапія — відновлює рухливість, повертає впевненість у тілі, зменшує біль.

Коли терапія об’єднує тіло, розум і психіку — з’являється не просто полегшення. З’являється шанс на реальне зцілення.

що ми лікуємо

Депресія та емоційне вигорання

Допомога у відновленні психологічної рівноваги та ресурсу.
Тривожність та панічні атаки

Робота з тривожністю, фізичними симптомами та страхом втрати контролю
Фобії та нав'язливі думки

Сучасні методи подолання страхів, що заважають жити.
ПТСР

Терапія для людей із посттравматичними переживаннями.
Психосоматичні розлади

Порушення здоров’я, яке виникає через соматизацію, тобто «втілення» негативних емоцій у тілі.
Розлади психіки при онкології

Психоонкологія — це психотерапевтична допомога пацієнтам, які хворіють на рак.