М. Л. Зобін

Неврологічний журнал, 2018, Вип. Л, в.п. 2 — С. 41–54
УДК: 616.895.4:615

Реферат

У літературному огляді представлені різні аспекти клінічного застосування кетаміну для терапії депресій, включаючи механізми його фармакологічного та психоделічного впливу, часто використовувані протоколи та характеристики переносимості. Метою огляду є розширення доказової бази для прийняття обґрунтованих клінічних рішень та покращення результатів лікування депресивних розладів.

Ключові слова: кетамін, депресії, ефективність терапії.

Історія використання кетаміну

Антидепресивні властивості анестетика кетаміну відомі з 1970-х років. Проте психоделічні ефекти тривалий час стримували його терапевтичне використання. Починаючи з початку XXI століття, після зняття обмежень на дослідження, відзначено значне зростання кількості публікацій, присвячених його застосуванню при депресії. Водночас існує нестача чітких клінічних рекомендацій.

Джерела огляду

Для складання огляду використовувалися публікації з PubMed, Cochrane Library (до квітня 2018 року), а також матеріали з клінічного досвіду авторів психоделічної терапії. Огляд включає не лише РКД, а й відкриті випробування, серії випадків та окремі клінічні спостереження.

Можливості традиційних антидепресантів

Починаючи з 1950-х років, антидепресанти з механізмом підвищення рівнів моноамінів (серотоніну, норадреналіну) значно розширили інструменти лікування. Проте:

• Поліпшення настає через 2–3 тижні, що знижує прихильність до терапії.
• У перший тиждень можливе підвищення ризику суїциду.
• Ефективність антидепресантів залишається помірною, а в частини пацієнтів – відсутньою.

Згідно з дослідженням STAR*D, лише 1/3 пацієнтів досягає ремісії після першої лінії терапії. Це може пояснюватись фармакодинамічною невідповідністю або побічними ефектами.

Теорії фармакорезистентності

Неефективність моноамінергічної терапії змусила звернутися до альтернативної глутаматергічної теорії, яка пояснює депресію дисфункцією NMDA- та AMPA-рецепторів. Також припускається існування підтипів депресії: моноамінергічних і глутаматергічних.

Кетамін як антидепресант

Інтерес до глутаматергічної терапії призвів до вивчення кетаміну, який показав обнадійливі результати.

• Кетамін — рацемічна суміш R- і S-енантіомерів.
• S-кетамін має вищу анестезуючу активність і швидше елімінується.
• Відсутні переконливі клінічні дані про переваги одного енантіомера.

Фармакологічні механізми дії

Кетамін впливає безпосередньо на глутаматні рецептори:

• Блокує NMDA-рецептори.
• Опосередковано активує AMPA-рецептори через метаболіт гідроксиноркетамін.
• Швидкий антидепресивний ефект не пояснюється лише структурними змінами мозку.
• Може активувати синаптогенез у префронтальній корі.
• Сприяє посиленню нейропластичності та перебудові нейрональних мереж.

Однак не всі антагоністи NMDA виявляють антидепресивну дію, що свідчить про комплексність механізму кетаміну.

Роль метаболітів

• Гідроксиноркетамін активує AMPA-рецептори та має довший період напіввиведення.
• Роль метаболітів досліджується, але кореляція їх рівнів із терапевтичним ефектом — неоднозначна.

Психоделічні компоненти впливу

У пацієнтів, резистентних до фармакотерапії, ефективність кетаміну часто пов’язують із психоделічними ефектами:

• Дисоціація супроводжується змінами мозкового метаболізму.
• Вважається, що ці ефекти можуть сприяти емоційному переосмисленню досвіду.
• Антагоністи NMDA без дисоціативної дії (наприклад, мемантин) не демонструють антидепресивного ефекту.
• Дисоціація не тотожна психотоміметичним ефектам.

Толерантність до ефектів кетаміну

• До дисоціативних ефектів можливе зниження чутливості.
• До антидепресивного ефекту толерантність не спостерігається.

Трансформаційний потенціал психоделічного досвіду

• Психоделічний досвід може змінювати глибинні уявлення про себе.
• Виникає нове сприйняття раніше травмуючих переживань.
• Це дозволяє зменшити вплив «внутрішнього пекла» шляхом концептуальних змін.

Побічні ефекти кетамінової терапії

Нейропсихічні реакції

Після застосування кетаміну в анестезіології можуть виникати короткочасні реакції збудження: дезорієнтація, порушення сприйняття, емоційна лабільність, труднощі з концентрацією та осмисленням навколишнього. Ці явища відомі як «делірій пробудження» або більш нейтрально — «феномени пробудження» і, як правило, зникають самостійно протягом 10–15 хвилин.

У контексті психотерапії фіксуються непсихотичні дисоціативні ефекти, які зазвичай зникають протягом 1,5–4 годин після сеансу. При належній психологічній підготовці ці ефекти рідко залишають негативний слід у свідомості пацієнта.

Соматичні побічні ефекти

Найпоширенішими фізіологічними реакціями на внутрішньовенне введення кетаміну є транзиторна тахікардія та артеріальна гіпертензія. Ці стани часто розглядаються як передбачувані реакції, однак можуть потребувати корекції — наприклад, шляхом застосування клонідину. Нудота та блювання трапляються рідше, і для їх профілактики рекомендується утримання від їжі за 4–6 годин до сеансу або призначення ондансетрону.

Урологічні ускладнення

Так звані дизуричні розлади, характерні для осіб, які зловживають кетаміном, під час контрольованої терапії у клінічних умовах не фіксуються.

---

Безпека кетамінової терапії

Загальна безпека

Дані понад 10 000 досліджень свідчать про високу безпеку кетаміну в анестезіології, навіть у дозах, у 10 разів вищих за ті, що використовуються при лікуванні депресії. В огляді 70 000 клінічних випадків описано лише один летальний випадок — у пацієнта з тяжкою соматичною патологією.

Ризики при довготривалому використанні

У разі тривалого і частого застосування кетаміну можливе формування когнітивних порушень. Дані нейровізуалізації свідчать про потенційне ураження білої речовини мозку при хронічному зловживанні. Проте ці ефекти, ймовірно, є зворотними, оскільки у колишніх пацієнтів не фіксуються довгострокові когнітивні дефіцити.

Епідеміологічні дослідження вказують на кореляцію між частим вживанням кетаміну та порушеннями пам’яті, зниженням функціональної активності та загального психічного добробуту.

Зловживання і залежність

Існує занепокоєння щодо потенціалу кетаміну до зловживання. Однак клінічні спостереження демонструють, що за умов контрольованого застосування навіть при тривалих курсах (до 8 років) не фіксувалося жодного випадку формування залежності. Найбільш уразливими є випадки самолікування.

З метою зменшення ризику зловживання деякі автори рекомендують уникати частого застосування підтримувальних доз (частіше ніж раз на два тижні) та не призначати кетамін для самостійного використання поза клінікою.

---

Шляхи введення

Найчастіше використовується внутрішньовенне введення, проте ефективність і безпека продемонстровані також для інших шляхів — внутрішньом’язового, підшкірного, сублінгвального, трансмукозального, інтраназального та орального. Водночас деякі дослідники вказують на недостатню доказову базу щодо безпеки альтернативних методів введення.

---

Позиція експертів

На думку групи британських експертів, використання субанестетичних доз кетаміну при фармакорезистентній депресії відповідає етичним нормам та є безпечним за умови ретельного документування процедур і спостереження за пацієнтами.

---

Висновки

• Кетамін є безпечним при контрольованому застосуванні навіть у довгостроковій перспективі.
• При правильній підготовці, супроводі та обмеженнях щодо частоти використання ризик зловживання мінімальний.
• Необхідні додаткові дослідження для підтвердження довготривалої безпеки та ефективності при різних шляхах введення, зокрема в амбулаторних умовах.

ЛІТЕРАТУРА

1. aan het Rot M., Collins K.A., Murrough W. et al. Безпека та ефективність багаторазового внутрішньовенного введення кетаміну для лікування резистентної депресії // Біологічна психіатрія. 2010. Вип. 67.
2. 139–145.
3. aan het Rot M., Zarate C., Charney D.S., Mathew S.J. Кетамін для депресії: куди нам податися? // Біологічна психіатрія. том. 72[7]. С. 537–547.

3. Абдалла Г., Адамс Т.Г., Кельменді Б. та ін. Механізм дії кетаміну: шлях до швидкодіючих антидепресантів // Депресія. 2016 Серпень Том. 33[8]. С. 689–697.
4. Абдалла К.Г., Фасула М., Кельменді Б. та ін. Швидкий антидепресивний ефект кетаміну в умовах електросудомної терапії // J ECT 2012, 28 вересня [3]. С. 157–161.
5. Адіда М., Каладжян А., Факра Е. та ін. [Супутні розлади настрою та вживання психоактивних речовин] // Encephale. 40 грудня 2014 р. Доповнення. 3. С. S8–S13.
6. Ahnaou A., Huysmans H., Biermans R. та ін. Кетамін: диференціальна нейрофізіологічна динаміка у функціональних мережах у мозку щурів // Transl Psychiatry. 2017 19 вер. 7[9]. С. e1237.
7. Akinfiresoye, Tizabi Y. Антидепресивні ефекти комбінації AMPA та кетаміну: роль BDNF гіпокампа, синапсину та mTOR // Психофармакологія [Berl]. 2013 Листопад Том. 230[2]. С. 291–298.
8. Аль-Харбі К.С. Стійка до лікування депресія: терапевтичні тенденції, проблеми та майбутні напрямки // Пацієнт віддає перевагу дотриманню. том. 6. С. 369–388.
9. Александрова Л.Р., Філіпс А.Г., Ванг Т. Антидепресивні ефекти кетаміну та роль глутаматних рецепторів AMPA та інших механізмів, окрім антагонізму рецепторів NMDA // J Psychiatry Neurosci. 2017 31 січня. 42[2]. С. 160–175.
10. Alonso-Serra H.M., Wesley Position paper для Комітету зі стандартів і клінічної практики Національної асоціації лікарів швидкої медичної допомоги. Догоспітальне лікування болю // Догоспітальна невідкладна допомога. 2003. Вип. 7[4]. С. 482–488.
11. Anderson I.M., Blamire A., Branton et al. Рандомізоване контрольоване дослідження посилення кетаміном електроконвульсивної терапії для покращення нейропсихологічних і клінічних результатів при депресії [дослідження Ketamine-ECT]. Саутгемптон [Великобританія]: Бібліотека журналів NIHR, 2017 берез.
12. Andrade Ketamine for Depression, 1: Клінічне резюме проблем, пов’язаних з ефективністю, побічними ефектами та механізмом дії // J Clin Psychiatry. 2017[a], квіт. том. 78[4]. С. e415-e419.
13. Andrade C. Ketamine for Depression, 2: Diagnostic and Contextual Indications // J Clin Psychiatry. 2017[b] Том. 78[5]. С. e555–e558.
14. Andrade C. Ketamine for Depression, 3: Does Chirality Matter? // J Clin Psychiatry. 2017 [c] 78 червня [6]. С. e674–e677.
15. Andrade C. Ketamine for Depression, 4: In What Dose, at what rate, by which Route, for how long, and at which Frequency?// J Clin Psychiatry. 2017[d] Липень Том. 78[7]. С. e852–e857.

16. Атігарі В., Хілі Д. Тривала реакція антидепресантів на кетамін // BMJ Case Reports, 2013.
17. Баллард Е.Д., Лакенбо Д.А., Річардс Е.М. та ін. Оцінка показників суїцидальних думок у клінічних випробуваннях з антидепресантом швидкої дії // J Psychiatr Res. 2015 вер. 68. С. 68–73.
18. Baumeister D., Barnes G., Giaroli G., Tracy D. Класичні галюциногени як антидепресанти? Огляд фармакодинаміки та передбачуваної клінічної ролі // Therapeutic Advances in Psychopharmacology. том. 4[4]. С. 156–169.
19. Беккер щодо трансперсональної природи кетамінотерапії: підхід до роботи. У: Документи про кетамін: наука, терапія та трансформація. [Ред. П. Вольфсоном і
20. Гартеліус] 2016 КАРТИ. С. 323–338.
21. Берман М., Каппіелло А., Ананд А. та ін. Антидепресивні ефекти кетаміну у пацієнтів з депресією // Біол психіатрія. 2000. Вип. 47. С. 351–354.
22. Björkenstam C., Moller J., Ringback G. та ін. Зв’язок між початком прийому селективних інгібіторів зворотного захоплення серотоніну та самогубством: перехресне дослідження на основі загальнонаціонального реєстру // PLoS ONE. 2013. 8[9]. С. 73973.
23. Бокор Г., Андерсон Д. Кетамін: оновлення щодо його зловживання // J Pharm Pract. 2014 грудень том. 27[6]. С. 582–586.
24. Боннет У. Довгострокові самоін’єкції кетаміну при великому депресивному розладі: фокус на толерантності до антидепресивної реакції кетаміну та розвитку залежності від кетаміну // Journal of Psychoactive Drugs. том. 47 [4]. С. 276–285.

24. Caddy C., Amit B.H., McCloud L. та ін. Кетамін та інші модулятори рецепторів глутамату для лікування депресії у дорослих // Кокранівська база даних Syst Rev. 2015 Вересень 23. Том. 9. CD011612.
25. Can, Zanos P., Moaddel R. та ін. Вплив кетаміну та метаболітів кетаміну на викликане вивільнення дофаміну в смугастому тілі, рецептори дофаміну та транспортери моноамінів // J Pharmacol Exp Ther. 2016 жовт. 359[1]. С. 159–170.
26. Чан В., Лі Т.М., Сіу А.М. та ін. Вплив хронічного вживання кетаміну на лобове та медичне тимчасове пізнання // Поведінка наркоманів. 2013 травень. том. 38[5]. С. 2128–2132.
27. Чілукурі Х., Редді Н., Патапаті Р. та ін. Гострі антидепресивні ефекти внутрішньом’язового проти внутрішньовенного введення кетаміну// Indian Psychol Med. 2014 січень-бер. том. 36[1]. С. 71–76.

28. Chong C., Schug S. A., Page-Sharp M. Розробка сублінгвальної/пероральної композиції кетаміну для застосування при невропатичному болю // Клінічні дослідження лікарських засобів. том. 29 [5]. С. 317–324.
29. Сіпріані А., Фурукава, Саланті Г. та ін. Порівняльна ефективність і прийнятність 21 антидепресантів для невідкладного лікування дорослих з великим депресивним розладом: систематичний огляд і мережевий мета-аналіз // Lancet. 2018 р. 20 лютого.
30. Conway C.R., Gebara M.A., Walker C. та ін. Клінічні характеристики та лікування стійкої до лікування депресії // J Clini Psychiatry. 2015 Листопад Том. 76[11]. С. 1569–1570.
31. Купер М.Д., Розенблат Дж.Д., Ча Д. та ін. Стратегії пом’якшення дисоціативних і психотоміметичних ефектів кетаміну при лікуванні великих депресивних епізодів: наративний огляд // Світовий журнал біологічної психіатрії. 2017 18 вересня[6]. С. 410-423.
32. Коррел Е., Футтер Г.Е. Два тематичних дослідження пацієнтів із великим депресивним розладом, яким вводили низькі дози [субанестетика] кетаміну // Медицина болю. 2006. Вип. 7[1]. С. 92–95.
33. Ковві Дж.Р., Кроуфорд А.Н., Лоу Д.К. Внутрішньовенне введення кетаміну для стійкого до лікування великого депресивного розладу // Ann Pharmacother. 2012 Січ. 46[1]. С. 117–123.
34. Coyle C.M., Laws K.R. Використання кетаміну як антидепресанту: систематичний огляд і мета-аналіз // Hum Psychopharmacol. 2015 Вип. 30[3]. С. 152–163.
35. Кузін Ч., Йонеску Ф., Павоне К.Дж. та ін. Збільшення кетаміну для амбулаторних пацієнтів із резистентною до лікування депресією: попередні докази двоступеневої внутрішньовенної ескалації дози // J Psychiatry. 2017 Січ. Во. 51[1]. С. 55–64.
36. да Фрота Рібейро К. М., Санакора Г., Хоффман Р., Острофф
37. Застосування кетаміну для лікування депресії в контексті психотичної симптоматики: До редакції // Біологічна психіатрія. 2016. Вип. 79 [9]. С. e65–e66.
38. Дахмані С., Мішле Д., Аббак С. та ін. Кетамін для періопераційного лікування болю у дітей: мета-аналіз опублікованих досліджень // Paediatr Anaesth. 2011 Червень Том. 21[6]. С. 636–652.
39. Де Марікур, Джей Т., Гонкалвес П. та ін. Антидепресивна дія кетаміну: огляд літератури щодо клінічного застосування // Енцефал. 2014 лютий том. 40[1]. С. 15–23.
40. Даймонд Р., Фармері А.Д., Аткінсон С. та ін. Інфузії кетаміну для резистентної до лікування депресії: серія з 28 пацієнтів, які отримували лікування щотижня або двічі на тиждень у клініці ЕСТ // Journal of Psychopharmacology. 2014. Вип. 28[6]. С. 536–544.
41. Діас-Гранадос, Ібрагім Л., Брутше Н.Е. та ін. Рандомізоване додаткове дослідження антагоніста N-метил-D-аспартату при резистентній до лікування біполярній депресії // Архів загальної психіатрії. 2010 [а]. том. 67 [8]. С. 793–802.
42. DiazGranados, Ibrahim L.A., Brutsche N.E. та ін. Швидке вирішення суїцидальних думок після одноразової інфузії антагоніста N-метил-D-аспартату у пацієнтів із резистентним до лікування великим депресивним розладом // J Clin Psychiatry. 2010 [б], груд. 71 [12]. С. 1605–1611.
43. Доміно Е. Приборкання кетамінового тигра // Анестезіологія. том. 113[3]. С. 678–684.
44. Доубен Дж.С., Грант Дж.С., Кельтнер Н.Л. Кетамін як альтернативне лікування резистентної депресії // Perspect Psychiatr Care. 49 січня 2013 р. [1]. С. 2–4.

44. Drewniany, Han J., Hancock C. та ін. Швидка антидепресивна дія кетаміну: потенційна революція в розумінні та майбутньому фармакологічному лікуванні депресії // J Clin Pharm Ther. 2015 квіт. том. 40[2]. С. 125–130.
45. du Jardin K.G., Müller H.K., Elfving B. та ін. Потенційна участь серотонінергічної сигналізації в антидепресивних діях кетаміну: критичний огляд // Prog Neuropsychopharmacol Biol Psychiatry. 2016 3 лист. 71. С. 27–38.
46. Думан С. Патофізіологія депресії та інноваційні методи лікування: ремоделювання глутаматергічних синаптичних зв’язків // Dialogues Clin Neurosci. Березень 2014 р. Том 16[1]. С. 11–27.
47. Думан Р. С., Лі Н. Нейротрофічна гіпотеза депресії: роль синаптогенезу в діях антагоністів рецепторів NMDA // Philos Trans R Soc Lond B Biol Sci. 2012. 367. С. 2475–2484.
48. Ерлі С. Змусити кетамін працювати в довгостроковій перспективі // Міжнародний журнал трансперсональних досліджень. 2014. Вип. 33[2]. С. 141–150.
49. Едвард Робертс, Керран Х.В., Фрістон К.Дж., Морган К.Дж. Аномалії мікроструктури білої речовини, пов’язані з хронічним вживанням кетаміну // Нейропсихофармакологія. 2014 Січ. Том. 39[2]. С. 329–338.
50. Feder A., ​​Parides M.K., Murrough W. та ін. Ефективність внутрішньовенного введення кетаміну для лікування хронічного посттравматичного стресового розладу: рандомізоване клінічне дослідження // JAMA Psychiatry. 2014. Вип. 71[6]. С. 681–688.
51. Finke C., Kopp U.A., Prüss H. та ін. Когнітивний дефіцит після енцефаліту проти рецепторів NMDA // J Neurol Neurosurg Psychiatry. 83 лютого 2012 р. [2]. С. 195–198.
52. Fond, Boyer L. Ketamine vs other anestetic agents for electroconvulsive therapy [ECT] in major depression // J Psychiatr Res. Вересень 2015 р. Том. 68. С. 226–227.
53. Fond G., Loundou A., Rabu C. та ін. Застосування кетаміну при депресивних розладах: систематичний огляд і мета-аналіз // Психофармакологія [Берл]. 2014 Вип. 231[18]. С. 3663–3676.
54. Фонтана А. Антидепресантна терапія Ci 581 [кетаміном]// Acta Psiquiatrica Y Psicologica de América Latina. 1974. Т. 4. С. 20–32.

55. Gálvez, O’Keefe E., Cotiga L. та ін. Довготривалий ефект одноразової підшкірної дози кетаміну для лікування меланхолійної депресії: випадок // Біологічна психіатрія. 2014. Вип. 76[3].
56. e1–e2.
57. Gaynes B.N., Warden, Trivedi M.H. та ін. Чого навчив нас STAR*D? Результати широкомасштабного практичного клінічного дослідження для пацієнтів з депресією // Psychiatr Serv. 2009. Вип. 60. С. 1439–1445.
58. Ghasemi M., Kazemi M.H., Yoosefi et al. Швидкі антидепресивні ефекти повторних доз кетаміну порівняно з електросудомною терапією у госпіталізованих пацієнтів із великим депресивним розладом // Psychiatry Res. 2014 28 лютого. Том. 215[2]. С. 355–361.
59. Giorgetti R., Marcotulli D., Tagliabracci A., Schifano Вплив кетаміну на психомоторні, сенсорні та когнітивні функції, важливі для водіння // Forensic Sci Int. 2015 Липень Том. 252. С. 127–142.
60. Gosek, Chojnacka M., Bieńkowski P., Swiecicki Ł [Ефективність кетаміну у пацієнтів з депресією, стійких до терапії ECT або rTMS] // Psychiatr Pol. 2014 січ.-лют. Том 48[1]. С. 49–58.
61. Gourion D. [Антидепресанти та початок їх дії: головне клінічне, методологічне та прогностичне питання] // 2008 Jan. Vo. 34[1]. С. 73–81.
62. Гутштейн Х.Б. Потенційний фізіологічний механізм виникнення марення, індукованого кетаміном // Анестезіологія. 1996 лютий 84[2]. С. 474.
63. Hartberg J., Garrett-Walcott, De Gioannis A. Вплив перорального збільшення кетаміну на госпіталізацію при резистентній до лікування депресії та посттравматичному стресовому розладі: ретроспективне дослідження // Психофармакологія [Берл]. 2018 Лютий Том. 235[2]. С. 393–398.

63. Hashimoto K. Нова роль глутамату в патофізіології великого депресивного розладу // Brain Research Reviews. 2009. 61. С. 105–123.
64. Хассамал С., Спайві М., Пандурангі А.К. Підсилювальна терапія серійним внутрішньовенним введенням кетаміну протягом 18 місяців у пацієнта з резистентною до лікування депресією // Клінічна нейрофармакологія. том. 38[5]. С. 212–216.
65. Henter I.D., de Sousa T., Zarate C.A.Jr. Глутаматергічні модулятори при депресії // Harv Rev Psychiatry. 2018 р. 20 лютого.
66. Хіллхаус М., Портер Дж.Х. Коротка історія розвитку антидепресантів: від моноамінів до глутамату // Exp Clin Psychopharmacol. 2015 лютий том. 23[1]. С. 1–21.
67. Хоуленд Р. Х. Кетамін для лікування депресії // J Psychosoc Nurs Ment Health 2013 Jan. P. 51 [1]. С. 11–44.
68. Hu D., Xiang Y.T., Fang J.X. та ін. Одноразове внутрішньовенне збільшення кетаміну нещодавно розпочатого есциталопраму для великої депресії: результати рандомізованого плацебо-контрольованого 4-тижневого дослідження // Психологічна медицина. 2016. Вип. 46[3]. С. 623–635.
69. Хайд С. Стійка кетамінова терапія: огляд того, де ми знаходимося і куди ми можемо піти. У: Документи про кетамін: наука, терапія та трансформація. [Ред. Вольфсона та Г. Гартеліуса], 2016 MAPS. С. 275–290.
70. Ibrahim, Diaz-Granados N., Jolkovsky L. et al. Рандомізоване, плацебо-контрольоване, перехресне пілотне дослідження перорального селективного антагоніста NR2B MK-0657 у пацієнтів із резистентним до лікування великим депресивним розладом // Журнал клінічної психофармакології. 2012. Вип. 32[4]. С. 551–557.
71. Ібрагім Л., Діас-Гранадос Н., Лукенбоу А. та ін. Швидке зниження депресивних симптомів з антагоністом N-метил-D-аспартату у великій депресії, стійкої до ЕКТ // прогрес у нейро-психофармакології та біологічній психіатрії. 2011 р. Vol. 35 [4]. С. 1155–1159.
72. Іглевіч А., Моррісон К., Нелесен Р.А. та ін. Кетамін для лікування депресії у пацієнтів, які отримують хоспісну допомогу: ретроспективний огляд медичної документації тридцяти одного випадку // Психосоматика. 2015 лип.-серп. 56 [4]. С. 329–337.
73. Іонеску Ф., Фелісіоне Дж.М., Гозай А. та ін. Кетамін-асоційовані зміни мозку: огляд літератури з нейровізуалізації// Harv Rev Psychiatry. 2018 р. 20 лютого.

74. Іонеску Ф., Лакенбау Д.А., Нічіу М.Дж. та ін. Вплив початкової тривожної депресії на початкову та стійку реакцію антидепресантів на кетамін // J Clin Psychiatry. Вересень 2014 р. Том. 75[9]. P. e932–938.
75. Йонеску Ф., Сві М.Б., Павоне К.Дж. та ін. Швидке та стійке зниження поточних суїцидальних думок після повторних доз внутрішньовенного кетаміну: вторинний аналіз відкритого дослідження // J Clin Psychiatry. 2016 Червень Том. 77[6]. С. e719–725.
76. Irwin S.A., Iglewicz A. Оральний кетамін для швидкого лікування депресії та тривоги у пацієнтів, які отримують хоспісну допомогу // J Palliat Med. 13 липня 2010[7]. С. 903–908.
77. Джейтлі К. Сублінгвальний кетамін при хронічному болю: оцінка послуги шляхом вивчення даних за понад 200 років пацієнтів // Journal of Observational Pain Medicine. 2013. Вип. 1[2].
78. Янсен К. Огляд немедичного використання кетаміну: використання, користувачі та наслідки // Journal of Psychoactive 2000. Vol. 32[4]. С. 419–433.
79. Янсен К. Кетамін: Мрії та реальність. Сарасота, 2001 FL:
80. Jansen K., Darracot-Cankovic R. Немедичне використання кетаміну, частина друга: Огляд проблемного використання та залежності // J Psychoactive Drugs. том. 33[2]. С. 151–158.
81. Jaso B.A., Niciu M.J., Iadarola N.D. та ін. Терапевтична модуляція глутаматних рецепторів при великому депресивному розладі // Curr Neuropharmacol. том. 15[1]. С. 57–70.
82. Дженнінгс А., Кемерон П., Бернард С. Кетамін як анальгетик на догоспітальному етапі: систематичний огляд // Acta Anesthesia Scandanavia. 2011. Вип. 55. С. 638–643.

83. Джік Х., Кей Дж. А., Джік С. С. Антидепресанти та ризик суїцидальної поведінки // JAMA. 2004 21 липня. 292[3]. С. 338–343.
84. Джонсон В., Річардс В.А., Гріффітс Р.Р. Дослідження людського галюциногену: рекомендації щодо безпеки // Журнал психофармакології. 2008. Вип. 22[6]. С. 603–620.
85. Kantrowitz T., Halberstam B., Gangwisch J. Одноразова доза кетаміну з подальшим щоденним D-циклосерином при резистентній до лікування біполярній депресії // Journal of Clinical Psychiatry. 2015. Вип. 76[6]. С. 737–738.
86. Kaplan Нові заяви та висновки щодо кетаміну при важкій депресії // Psychiatric Times. 2013. Вип. 1. С. 1-10.
87. Katalinic N., Lai R., Somogyi A. та ін. Кетамін як нове лікування депресії: огляд його ефективності та побічних ефектів // J Psychiatry. 2013, 47 серпня [8]. С. 710–727.
88. Kavalali T., Monteggia L.M. Як кетамін викликає швидку антидепресивну відповідь? // Curr Opin Pharmacol. 2015 лютий том. 20. С. 35–39.
89. Kavalali T., Monteggia L.M. Синаптичні механізми, що лежать в основі швидкої антидепресивної дії кетаміну // Am J Psychiatry. 2012 Листопад Том. 169[11]. С. 1150–1156.
90. Kendell F., Krystal J.H., Sanacora G. GABA та глутаматні системи як терапевтичні мішені при депресії та розладах настрою // Expert Opin Ther Targets. 2005, 9 лютого[1]. С. 153–168.
91. Хоррамзаде Е., Лофті А. Схильність особистості та феномени виникнення з кетаміном // Психосоматика. том. 17[2]. С. 94–95.
92. Хоррамзаде Е., Лофті А. Застосування кетаміну в психіатрії // Психосоматика. том. 14 [6]. С. 344–346.
93. Kishimoto, Chawla J.M., Hagi K. та ін. Однодозова інфузія кетаміну та некетамінових антагоністів рецепторів N-метил-d-аспартату для уніполярної та біполярної депресії: мета-аналіз ефективності, безпеки та часових траєкторій // Psychol Med. 2016 травень. том. 46[7]. С. 1459–1472.
94. Köhler S., Betzler [Кетамін – новий варіант лікування резистентної до терапії депресії] // Fortschr Neurol Psychiatr. 2015 лютий том. 83[2]. С. 91–97.
95. Kolp E., Friedman H.L., Krupitsky E. et al. Кетамінова психоделічна психотерапія: фокус на її фармакології, феноменології та клінічних застосуваннях // Міжнародний журнал трансперсональних досліджень. том. 33[2]. С. 84–140.
96. Крупицкий Є. Кетамінова психоделічна терапія (КПТ) алкоголізму та неврозів. Щорічник Європейського коледжу з вивчення свідомості, 1993/1994. 113–122.
97. Kudoh A., Takahira, Katagai H., Takazawa T. Мала доза кетаміну покращує післяопераційний стан пацієнтів з депресією // Анестезія та аналгезія. 2002. Вип. 95. С. 114–118.
98. Kwon H., Sim W.S., Hong J.P. та ін. Внутрішньовенне вливання кетаміну для пацієнта з резистентною до лікування великою депресією: 10-місячне спостереження // J Clin Pharm Ther. 2018 25 січня.
99. Lai R., Katalinic N., Glue et al. Пілотне дослідження доза-відповідь внутрішньовенного кетаміну при резистентній до лікування депресії // Світовий журнал біологічної психіатрії. 2014. Вип. 15[7]. С. 579–584.
100. Лаллі Н., Нуджент А.С., Лакенбау Д.А. та ін. Антиангедонний ефект кетаміну та його нейронних корелятів при резистентній до лікування біполярній депресії // Трансл Психіатрія. 2014 жовт. 4. С. e469.
101. Лаллі Н., Нуджент А.С., Лакенбау Д.А. та ін. Нейронні кореляти зміни великого депресивного розладу ангедонії після відкритого кетаміну // J Psychopharmacol. 2015 Вип. 29 [5]. С. 596–607.
102. Лапідус А., Левіч К.Ф., Перес А.М. та ін. Рандомізоване контрольоване дослідження інтраназального кетаміну при великому депресивному розладі // Biol Psychiatry. 2014 15 грудня. Том. 76 [12]. С. 970–976.
103. Lee , Syeda K., Maruschak N.A та ін. Новий погляд на антисуїцидальний ефект лікування кетаміном: прокогнітивний ефект // J Clin Psychopharmacol. 2016 лютий том. 36[1]. С. 50–56.
104. Lenze E.J., Farber N.B., Kharasch E. et al. Дев’яностошестигодинна інфузія кетаміну з одночасним введенням клонідину для лікування резистентної депресії: пілотне рандомізоване контрольоване дослідження // World J Biol Psychiatry. 2016 Вип. 17[3]. С. 230–238.

105. Левін С. Внутрішньовенне введення кетаміну. У: Документи про кетамін: наука, терапія та трансформація. [Ред. Вольфсона та Г. Гартеліуса], 2016 MAPS. С. 291–304.
106. Li T., Chen M.H., Lin W.C. та ін. Вплив низьких доз кетаміну на префронтальну кору та мигдалеподібне тіло при резистентній до лікування депресії: рандомізоване контрольоване дослідження // Hum Brain Mapp. Березень 2016 р. [3]. С. 1080–1090.
107. Li J.H., Vicknasingam B., Cheung W. та ін. Використовувати чи не використовувати: оновлення законного та незаконного використання кетаміну // Subst Abuse Rehabil. 2011. Вип. 2. С. 11–20.
108. Ляо, Тан Дж., Ма М. та ін. Аномалії лобової білої речовини після хронічного вживання кетаміну: дослідження дифузійного тензорного зображення // Мозок. 2010 Липень Том. 133 [Ч. 7]. С. 2115–2122.
109. Лім Д. Психоделічні ефекти та залежність від кетаміну // Singapore Medical 2003. Vol. 44[1]. С. 31–34.
110. Lin C.H., Huang J., Lin C.J. та ін. Дисфункція нейротрансмісії NMDA при легких когнітивних порушеннях і хворобі Альцгеймера // Curr Pharm Des. 2014. Вип. 20 [32]. С. 5169– 5179. Рецензія.
111. Лу К. Чи можемо ми з упевненістю використовувати кетамін як клінічний засіб для лікування депресії? // Ланцет психіатрії. 5 січня 2018 р. [1]. С. 11–12.
112. Loo C.K., Gálvez, O’Keefe E. та ін. Плацебо-контрольоване пілотне випробування титрування дози та внутрішньовенного, внутрішньом’язового та підшкірного введення кетаміну при депресії // Acta Psychiatrica Scandinavica. 2016. Вип. 134[1]. С. 48–56.
113. Лопес-Діас А., Фернандес-Гонсалес Х.Л., Лухан-Хіменес Х.Е. та ін. Використання повторного внутрішньовенного введення кетаміну при резистентній до лікування біполярній депресії з суїцидальною поведінкою: звіт про випадок з Іспанії // Ther Adv Psychopharmacol. 2017 квіт. том. 7[4]. С. 137–140.

114. Лопес-Муньос, Аламо С. Моноамінергічна нейротрансмісія: історія відкриття антидепресантів з 1950-х років до сьогодні // Curr Pharm Des. 2009. Вип. 15 [14]. С. 1563–1586.
115. Luckenbaugh D. A., Ibrahim L., Brutsche N. et al. Сімейний анамнез алкогольної залежності та реакція антидепресантів на антагоніст N-метил-D-аспартату при біполярній депресії // Біполярні розлади. том. 14 [8]. С. 880–887.
116. Luckenbaugh D.A., Niciu M.J., Ionescu F. та ін. Чи дисоціативні побічні ефекти кетаміну опосередковують його антидепресивну дію? // Журнал афективних розладів, 2014. Вип. 159. С. 56–61.
117. Machado-Vieira R., Manji A., Zarate Роль тристороннього глутаматергічного синапсу в патофізіології та терапії розладів настрою // Neuroscientist. 2009. Вип. 15. С. 525–539.
118. Maeng, Zarate C.A.Jr., Du J. та ін. Клітинні механізми, що лежать в основі антидепресантної дії кетаміну: роль рецепторів альфа-аміно-3-гідрокси-5-метилізоксазол-4-пропіонової кислоти // Біологічна психіатрія. 2008. Вип. 63[4]. С. 349–352.
119. Maeng S., Zarate C.A.Jr. Роль глутамату в розладах настрою: результати дослідження кетаміну при великій депресії та передбачуваний клітинний механізм, що лежить в основі його антидепресивної дії // Current Psychiatry Reports. том. 9[6]. С. 467–474.
120. Majić, Schmidt T.T., Gallinat J. Пікові переживання та феномен післясвітіння: коли і як терапевтичні ефекти галюциногенів залежать від психоделічних переживань? // J Psychopharmacol. 2015 Березень Том. 29[3]. С. 241–253.
121. Malhi G.S., Byrow, Cassidy F. та ін. Кетамін: стимуляція лікування антидепресантами? // BJPsych Open. 2016 11 травня. 2[3]. С. e5–e9.
122. Manji H.K., Quiroz J.A., Sporn J. та ін. Підвищення нейронної пластичності та клітинної стійкості для розробки нових, покращених терапевтичних засобів для важкої для лікування депресії // Biol Psychiatry. том. 53. С. 707–742.
123. Мейсон О. Дж., Морган К. Дж. М., Стефанович А., Керран В. Перелік психотоміметичних станів [PSI]: вимірювання переживань психотичного типу від кетаміну та каннабісу // Дослідження шизофренії. 2008. Вип. 103. С. 138–142.

143. Mathew S., Murrough J., aan het Rot et al. Рилузол для профілактики рецидивів після внутрішньовенного введення кетаміну при резистентній до лікування депресії: пілотне рандомізоване плацебо-контрольоване продовження дослідження // Міжнародний журнал нейропсихофармакології. 2010. Вип. 13. С. 71–82.
144. Метью С. Дж., Шах А., Лапідус К. та ін. Кетамін для стійкої до лікування уніполярної депресії: сучасні дані // CNS 2012 Mar 1. Vol. 26[3]. С. 189–204.
145. McCloud L., Jardi C., Jochim J. та ін. Кетамін та інші модулятори глутаматних рецепторів для депресії при біполярному розладі у дорослих // Кокранівська база даних Syst Rev. 2015, 29 вересня. [9]:CD011611.
146. Макгірр А., Берлім Т., Бонд Д.Дж. та ін. Систематичний огляд і мета-аналіз рандомізованих, подвійних сліпих, плацебо-контрольованих досліджень кетаміну в швидкому лікуванні великих депресивних епізодів // Psychol Med. 2015 Березень Том. 45[4]. С. 693–704.
147. Міллс І.Х., Парк Г.Р., Манара А.Р., Мерріман Р.Дж. Лікування компульсивної поведінки при розладах харчової поведінки за допомогою періодичних інфузій кетаміну // QJM: Міжнародний журнал медицини. том. 91[7]. С. 493–503.
148. Monteggia L.M., Gideons E., Kavalali T. Роль кінази еукаріотичного фактора елонгації 2 у швидкій антидепресивній дії кетаміну // Біологічна психіатрія. 2013. Вип. 73[12]. С. 1199–1203.
149. Monteggia L.M., Zarate C.Jr. Антидепресивна дія кетаміну: від молекулярних механізмів до клінічної практики // Curr Opin Neurobiol. 2015 30 лютого. С. 139–143.
150. Мур, Боствік Дж. Залежність від кетаміну у анестезіологів // Психосоматика. 1999. Вип. 40 [4]. С. 356–359.
151. Morgan, Curran H. Ketamine use: A review // Addiction. 2012. Вип. 107[1]. С. 27–38.
152. Morgan C., Muetzelfeldt L., Curran H. Ketamine use, cognition and психологічний добробут: порівняння частих, рідкісних і колишніх споживачів з полінаркотичними та невживаючими контрольними групами // Наркоманія. том. 104[1]. С. 77–87.
153. Morgan C.J., Muetzelfeldt L., Curran V. Наслідки хронічного самостійного прийому кетаміну на нейрокогнітивні функції та психологічне благополуччя: 1-річне довгострокове дослідження // Наркоманія. 2010 Січень Том. 105[1]. С. 121–133.
154. Murrough J., Perez A., Pillemer S. та ін. Швидкі та довготривалі антидепресивні ефекти повторних інфузій кетаміну при резистентній до лікування депресії // Біологічна психіатрія. том. 74[4]. С. 250–256.
155. Murrough W., Burdick K.E., Levitch C.F. та ін. Нейрокогнітивні ефекти кетаміну та зв’язок із відповіддю на антидепресанти в осіб із резистентною до лікування депресією: рандомізоване контрольоване дослідження // Нейропсихофармакологія. 2015. Вип. 40[5]. С. 1084–1090.
156. Musazzi L., Treccani G., Mallei A., Popoli M. Дія антидепресантів на глутаматну систему: регуляція вивільнення глутамату та глутаматних рецепторів // Біол Психіатрія. Червень 2013 р. Том. 73[12]. С. 1180–1188.
157. Myers K.M., Carlezon A., Davis M. Glutamate receptors in extinction and extinction-based therapys for sychiatric illness // Neuropsychopharmacology. 2011. Вип. 36. С. 274–293.
158. Нотон М., Кларк Г., О’Лірі Ф. та ін. Огляд кетаміну при афективних розладах: сучасні докази клінічної ефективності, обмеження використання та доклінічні дані про запропоновані механізми дії // J Affect Disord. 2014 Березень Том. 156. С. 24–35.
159. Ньюпорт Д.Дж., Карпентер Л.Л., Макдональд М. та ін. Кетамін та інші антагоністи NMDA: ранні клінічні випробування та можливі механізми депресії // Am J Psychiatry. 2015 жовт. 172 [10]. С. 950–966.
160. Нг С.Х., Це Л., Нг Х.В., Лау Ф.Л. Презентація відділення невідкладної допомоги щодо тих, хто зловживає кетаміном у Гонконгу: огляд 233 випадків // Hong Kong Med J. 2010, лют. 2010 р. том. 16[1]. С. 6–11.
161. Нгуєн Л., Маршалек Дж., Вівер К. Б. та ін. Незазначене використання кетаміну через слизову оболонку як швидкодіючого антидепресанту: ретроспективний огляд діаграми // Journal of Neuropsychiatric Disease and Treatment. 2015. Вип. 11. С. 2667–2673.
162. Niciu M.J., Luckenbaugh D.A., Ionescu F. et al. Ефективність антидепресантів кетаміну продовжується щонайменше на чотири тижні у суб’єктів із сімейною історією розладів, пов’язаних із вживанням алкоголю // Int J Neuropsychopharmacol. 2014 31 жовт. 18 [1].
163. Niciu M.J., Shovestul B.J., Jaso B.A. та ін. Особливості дисоціації диференціально передбачають реакцію антидепресантів на кетамін при резистентній до лікування депресії // J Affect Disord. 2018 17 лютого. 232. С. 310–315.
164. Никифорук А. Попік Кетамін запобігає когнітивній негнучкості щурів, спричиненій стресом // Психоневроендокринологія. 2014 лютий том. 40. С. 119–122.
165. Nugent A.C., Diazgranados N., Carlson J. та ін. Нейронні кореляти швидкої відповіді антидепресантів на кетамін при біполярному розладі // Біполярний розлад. 2014 Березень Том. 16[2]. С. 119–128.
166. Pałucha-Poniewiera A., Pilc A. Glutamate-Based Drug Discovery for Novel Antidepressants // Expert Opin Drug 2016 Sep. Vol. 11 [9]. С. 873–883.
167. Paslakis G., Gass, Deuschle M. [Роль глутаматергічної системи в патофізіології та фармакотерапії депресії: доклінічні та клінічні дані] // Fortschr Neurol Psychiatr. 2011 квіт. том. 79 [4]. С. 204–212.
168. Paul I.A., Skolnick Glutamate and депресія: клінічні та доклінічні дослідження // Ann N Y Acad Sci. 2003 Листопад Том. 1003. С. 250–272.
169. Пеннібейкер Дж., Нісіу М.Дж., Лакенбо Д.А., Зарате К.А. Симптоматика та предиктори ефективності антидепресантів у пацієнтів із тривалою реакцією на одноразову інфузію кетаміну // J Affect Disord. 2017 15 січня. Вип. 208. С. 560–566.

151. Перейра С., Хіроакі-Сато В.А. Коротка історія розробки антидепресантів: від трициклічних до кетаміну // Acta Neuropsychiatr. 2018 1 лют. С.1–16.
152. Pettinati H.M., O’Brien P., Dundon W.D. Поточний стан супутніх розладів настрою та вживання психоактивних речовин: нова терапевтична ціль // Am J Psychiatry. Січень 2013 р. Том 170[1]. С. 23–30.
153. Phelps L.E., Brutsche N., Moral J.R. та ін. Сімейна історія алкогольної залежності та початкова реакція антидепресантів на антагоніст N-метил-D-аспартату // Біологічна психіатрія. том. 65[2]. С. 181–184.
154. Pilc A., Wierońska J.M., Skolnick Антидепресанти на основі глутамату: доклінічна психофармакологія // Biol Psychiatry. 2013 15 червня. Том. 73[12]. С. 1125–1132.
155. Price R.B., Iosifescu V., Murrough J.W. та ін. Вплив кетаміну на явну та неявну суїцидальну когнітивність: рандомізоване контрольоване дослідження резистентної до лікування депресії // Депресивна тривога. 2014 квіт. том. 31[4]. С. 335–343.
156. Prommer E.E. Кетамін для знеболення: Оновлення використання в паліативній допомозі // Журнал паліативної медицини. том. 15 [4]. С. 474–483.
157. Раффа Р. Б., Перголіцці В. мл., Тейлор Р. мл.; Дослідницька група NEMA. Швидкий антидепресивний ефект кетаміну: ще сюрпризи? // J Clin Pharm Ther. 2018 квіт. 43[2]. С. 308–311.
158. Rasmussen K., Lineberry, Galardy C. та ін. Серійні інфузії низьких доз кетаміну при великій депресії // Журнал психофармакології. 2013. Вип. 27 [5]. С. 444–450.
159. Reid I.C., Stewart C.A. Як діють антидепресанти: нові погляди на патофізіологію депресивного розладу // Br J 2001. Vol. 178. С. 299–303.
160. Rodriguez C.I., Kegeles L.S., Levinson A. et al. Рандомізоване контрольоване перехресне дослідження кетаміну при обсесивно-компульсивному розладі: підтвердження концепції // 2013. Том. 38 [12]. С. 2475–2483.
161. Rush A.J., Trivedi M.H., Wisniewski S.R. та ін. Гострі та довготермінові наслідки в амбулаторних пацієнтів з депресією, які потребують одного або кількох етапів лікування: звіт STAR*D // Am J Psychiatry. том. 163. С. 1905–1917.
162. Раян К., Марта К.Дж., Коек Р.Дж. Кетамін, депресія та сучасні дослідження: огляд літератури. У: Документи про кетамін: наука, терапія та трансформація. [Ред. П. Вольфсона та Г. Хартеліуса], 2016 MAPS. С. 199–273.

163. Санакора Г., Фрай М.А., Макдональд та ін. Консенсусна заява щодо використання кетаміну в лікуванні розладів настрою. Американська психіатрична асоціація [APA] Рада дослідницької робочої групи з нових біомаркерів і методів лікування // JAMA Psychiatry. 2017 1 квітня. Том. 74[4]. С. 399–405.
164. Sanacora G., Heimer H., Hartman D. та ін. Збалансування перспектив і ризиків лікування розладів настрою кетаміном // Нейропсихофармакологія. 2017 Вип. 42[6]. С. 1179–1181.
165. Sanacora G., Kendell S., Levin et al. Попередні докази ефективності рилузолу у пацієнтів із залишковими симптомами депресії, які отримували антидепресанти // Біологічна психіатрія. 2007. Вип. 61[6]. С. 822–825.
166. Санакора Г., Шатцберг А. Кетамін: багатообіцяючий шлях чи хибне пророцтво в розробці нових терапевтичних засобів для розладів настрою? // Нейропсихофармакологія. том. 40. С. 259–267.
167. Санакора Г., Треккані Г., Пополі М. Назустріч глутаматній гіпотезі депресії: новий рубіж нейропсихофармакології для розладів настрою // 2012 Січ. Том. 62[1]. С. 63–77.
168. Сассано-Хіггінс С., Барон Д., Хуарес Г. та ін. Огляд зловживання та диверсії кетаміну // Depress 2016 Aug. Vol. 33[8]. С. 718–727.
169. Шоверс Р.А., Чавес В., Балукова С.М. та ін. Пероральний кетамін для лікування болю та стійкої до лікування депресії// Br J Psychiatry. 2016 лютий том. 208[2]. С. 108–113.

170. Серафіні Г., Хауленд Р.Х., Роведі та ін. Роль кетаміну в резистентній до лікування депресії: систематичний огляд // Curr Neuropharmacol. Вересень 2014 р. Том. 12[5]. С. 444–461.
171. Шахані Р., Страуткер К., Діксон Б., Стюарт Р.Дж. Кетамін-асоційований виразковий цистит: нова клінічна сутність // 2007. Вип. 69 [5]. С. 810–812.
172. Широма Р., Джонс Б., Кусковскі М. та ін. Посилення відповіді та ремісії на послідовне внутрішньовенне введення субанестетика кетаміну при резистентній до лікування депресії // J Affect Disord. 2014 лютий том. 155. С. 123–129.
173. Шорт Б., Фонг Дж., Галвез та ін. Побічні ефекти, пов’язані з використанням кетаміну при депресії: систематичний огляд // Lancet Psychiatry. 2018 Січ. Том. 5[1]. С. 65–78.
174. Сінгх І., Морган К., Керран та ін. Лікування депресії кетаміном: можливості для клінічних інновацій та етичного передбачення // Lancet Psychiatry. 2017 травень. том. 4[5]. С. 419–426.
175. Сінгх Дж.Б., Феджчін М., Дейлі Е.Дж. та ін. Подвійне сліпе, рандомізоване, плацебо-контрольоване дослідження частоти доз внутрішньовенного введення кетаміну у пацієнтів із резистентною до лікування депресією // Am J Psychiatry. 2016 1 серпня. 173[8]. С. 816–826.
176. Skolnick Модуляція глутаматних рецепторів: стратегії розробки нових антидепресантів // Амінокислоти. 2002. Вип. 23. С. 153–159.
177. Skolnick, Popik P., Trullas R. Glutamate-based antidepressants: 20 years on // Trends in Pharmacological Science. 2009. Вип. 30. С. 563–569.
178. Slikker, Zou X., Hotchkiss C. та ін. Спричинена кетаміном загибель нейрональних клітин у перинатальних макак-резусів // Токсикологічні науки. 2007. Вип. 98 [1]. С. 145–158.
179. Сос , Клірова М., Новак Т. та ін. Взаємозв’язок антидепресивної та психотоміметичної дії кетаміну при уніполярній депресії // Neuro Endocrinol Lett. 2013. Вип. 34 [4]. С. 287–293.
180. Strasburger S.E., Bhimani M., Kaabe J.H. та ін. Який механізм швидкого настання антидепресивної дії кетаміну? Короткий огляд напрочуд великої кількості можливостей // J Clin Pharm Ther. 2017 квіт. Том. 42[2]. С. 147–154.
181. Стрейєр Р. Дж., Нельсон Л. С. Побічні ефекти, пов’язані з кетаміном для процедурної седації у дорослих // Американський журнал невідкладної медицини. том. 26[9]. С. 985–1028.
182. Sun L., Li Q., ​​Zhang, Liu D. та ін. Хронічний вплив кетаміну викликає постійне порушення функцій мозку у підлітків cynomolgus мавп // Біологія наркоманії. 2014. Вип. 19[2]. С. 185–194.

183. Шимкович М., Фіннеган Н., Дейл Р.М. Невдала відповідь на повторні внутрішньовенні інфузії кетаміну у геріатричних пацієнтів із великим депресивним розладом // Журнал клінічної психофармакології. 2014. Вип. 34[2]. С. 285–286.
184. Толлівер Б.К., Антон Ф. Оцінка та лікування розладів настрою в контексті зловживання психоактивними речовинами // Dialogues Clin Neurosci. 2015 Червень Том. 17[2]. С. 181–190.
185. Тревітік Л., Макалістер-Вільямс Р. Х. Блеймер А. та ін. Протокол дослідження для рандомізованого контрольованого дослідження: підсилення ЕСТ кетаміном для покращення результатів при депресії [дослідження Ketamine-ECT] // BMC Psychiatry. 2015 21 жовт. 15. С. 257
186. Валентин, Мейсон Г., Гомес Р. та ін. Антидепресивний ефект кетаміну не пов’язаний зі змінами вмісту нейромедіаторів потиличних амінокислот, як виміряно [[1]H]-MRS // Psychiatry Research Neuroimaging. 2011. Вип. 191. С. 122–127.
187. Vande Voort L., Morgan R.J., Kung S. et al. Фаза продовження внутрішньовенного введення кетаміну у дорослих із резистентною до лікування депресією // J Affect Disord. 2016 грудень том. 206. С. 300–304.
188. Wilkinson T., Ballard E.D., Bloch M.H. та ін. Вплив однієї дози внутрішньовенного кетаміну на суїцидальні ідеї: систематичний огляд та мета-аналіз даних окремих учасників // Am J Psychiatry. 2018 1 лютого. Том. 175[2]. С. 150–158.
189. Вілкінсон Т., Райт Д., Фасула М.К. та ін. Когнітивно-поведінкова терапія може підтримувати антидепресивний ефект внутрішньовенного кетаміну при резистентній до лікування депресії // Psychother Psychosom. 2017. Вип. 86[3]. С. 162–167.
190. Вінк Л.К., О’Меліа А.М., Шаффер Р.К. та ін. Інтраназальне лікування кетаміном у дорослих із розладом спектру аутизму // J Clin Psychiatry. 2014 серп. 75[8]. С. 835–836.
191. Вінсток Р., Мітчесон Л., Гілатт Д. А., Коттрелл А.
192. Поширеність та природна історія сечових симптомів серед рекреаційних користувачів кетаміну // BJU International. 2012. Вип. 110. С. 1762–1766.
193. Віткін Дж.М., Марек Г.Дж., Джонсон Б.Г., Шопп Д.Д. Метаботропні глутаматні рецептори в контролі розладів настрою // CNS Neurol Disord Drug 2007 Apr. Vol. 6[2]. С. 87–100.
194. Вольфсон Кетамін: свідомість і трансформація. Мультидисциплінарний //In The Ketamine Papers: Science, Therapy and Transformation. /За ред. П. Вольфсон та Г. Гартеліус, 2016 MAPS, 390 с.
195. Wu, Wang Q., Huang Z. et al., Клінічна стадія дисфункції сечовипускання, пов’язаної з кетаміном: стратегія оцінки та лікування // Світовий журнал урології. 2016. Вип. 34. С. 1329– 1336.
196. Xu J., Lei H. Кетамін – оновлення про його клінічне використання та зловживання // CNS Neurosci Ther. 2014 р. 20 грудня[12]. С. 1015–1020.
197. Йенсен Від таємниць до парадигм: шлях людства від священних рослин до психоделічних наркотиків // ReVision. 1985. Вип. 10[4]. С. 31–50.

197. Занос Моаддел Р., Морріс П. Дж. та ін. Інгібування NMDAR-незалежні антидепресивні дії метаболітів кетаміну // Природа. 2016. Вип. 533. С. 481–486.
198. Zarate C., Singh J., Carlson та ін. Рандомізоване дослідження антагоніста N-метил-D-аспартату при стійкій до лікування великої депресії // Архів загальної психіатрії. 2006. Вип. 63. С. 856–864.
199. Zarate C.A., Brutsche N.E., Ibrahim L. та ін. Відтворення ефективності антидепресантів кетаміну при біполярній депресії: рандомізоване контрольоване додаткове дослідження // Біологічна психіатрія. том. 71. С. 939–946.
200. Zarate C.A., Mathews D., Ibrahim L. та ін. Рандомізоване дослідження неселективного блокатора каналів N-метил-D-аспартату з низьким захопленням при великій депресії // Biological 2013. Vol. 74[4]. С. 257–264.
201. Zarate A. Jr., Du J., Quiroz J. та ін. Регуляція каскадів клітинної пластичності в патофізіології та лікуванні розладів настрою: роль глутаматергічної системи // Ann N Y Acad Sci. 2003 Листопад Том. 1003. С. 273–291.
202. Zhang M., Rosenheck R., Lin X. та ін. Рандомізоване клінічне випробування додаткової анестезії кетаміном у електросудомній терапії депресії // J Affect 2018, лют., том. 227. С. 372–378.
203. Чжан В., Гарріс К.М., Хо Р.К. Чи безпечно неодноразове призначення кетаміну як швидкого антидепресанту? Суперечки, етичні проблеми та правові наслідки // BMC Med Ethics. 2016 14 січня. Вип. 17. С. 4.
204. Zhang W., Hong Y.X., Husain S.F. та ін. Аналіз друкованих ЗМІ, які висвітлювали лікування кетаміном у США та Канаді з 2000 по 2015 рік // PLoS ONE. 2017. Вип. 12[3]. П. е0173202.
205. Zhou, Wang N., Yang C. та ін. Ефекти антидепресантів, викликані кетаміном, пов’язані з посиленням mTOR і BDNF, опосередкованим рецепторами AMPA, у гіпокампі та префронтальній корі щурів // Eur Psychiatry. Вересень 2014 р. Том. 29[7]. С. 419-423.
206. Zhu, Ding Z., Zhang Y. та ін. Ризики, пов’язані зі зловживанням кетаміном як швидкодіючим антидепресантом // Neurosci Bull. 2016 грудень том. 32[6]. С. 557–564.
207. Zigman D., Blier. Термінова інфузія кетаміну швидко усунула суїцидальні думки у пацієнта з великим депресивним розладом: звіт про випадок // Journal of Clinical Psychopharmacology. 2013. Вип. 33[2]. С. 270–272.
208. Zorumski F., Izumi Y., Mennerick S. Ketamine: NMDA Receptors and Beyond // J Neurosci. 2016 2 листопада. Том. 36 [44]. С. 11158–11164.

Джерело

Київський центр Експіо – перший та єдиний лікувальний заклад, який проводить кетамінову терапію в Україні.