
Наша клініка вже зарекомендувала себе в Києві як центр, де...
Ще давні лікарі підозрювали: між психікою людини та її шкірою існує тісний зв’язок. Гіппократ у своїй концепції чотирьох темпераментів вказував на єдність душевних і тілесних процесів, зокрема вказуючи на психічні чинники, що впливають на стан шкіри. Наприкінці XVIII століття англійський лікар Фалконер вперше висунув ідею про вплив нервової системи на розвиток шкірних патологій. А в 1933 році німецький дерматолог В. Зак у своїй роботі «Психіка та шкіра» заявив: шкіра — це не просто орган, це ще й дзеркало внутрішнього стану людини.
Цей зв’язок пізніше науково обґрунтував психоаналітик Франц Александер, довівши, що шкіра має так звану органну вразливість до психічного стресу. Іншими словами, тривожні або пригнічені переживання можуть цілком буквально «вилазити назовні» у вигляді шкірних проявів.
Одним із головних пускових механізмів у розвитку психогенних дерматозів є стрес. Саме він запускає замкнене коло: емоційне напруження спричиняє висипання чи свербіж, які, своєю чергою, викликають ще більший дискомфорт і тривожність. І чим довше існує така ситуація, тим глибшими стають як фізичні, так і психоемоційні розлади. Часто важкість перебігу захворювання напряму пов’язана з внутрішнім станом людини.
Одним із найпоширеніших психосоматичних захворювань шкіри є нейродерміт (або атопічний дерматит). Ним страждає близько 1–1,5% населення, переважно жінки. Хвороба проявляється хронічним свербежем і висипами, які вражають обличчя, шию, суглоби, кисті та стопи. Часто це супроводжується невротичними станами, дратівливістю, зниженням працездатності, порушенням соціальних контактів і глибоким відчуттям безпорадності.
Ще одне яскраве захворювання — псоріаз. Це хронічне аутоімунне порушення, яке викликає надмірне лущення, почервоніння й свербіж шкіри. Воно не заразне, але може охоплювати великі площі тіла, призводити до ізоляції та глибокого психоемоційного виснаження. Деякі дослідники вважають, що характерні для псоріазу лусочки є своєрідною «бронею» — способом захисту від зовнішнього світу, який пацієнт сприймає як загрозливий.
Екзема (або атопічний дерматит) проявляється ділянками запаленої, сухої, сверблячої шкіри, які часто з’являються на ліктях, колінах, обличчі та шиї. Часте розчісування цих ділянок не лише погіршує стан, але й служить неусвідомленим способом «випустити» пригнічену агресію чи емоційне напруження. У таких випадках свербіж — це не лише тілесне явище, а ще й символ емоційної боротьби, що точиться всередині.
Початок і загострення шкірних захворювань часто пов’язаний із сильними емоційними потрясіннями: конфліктами у партнерських стосунках, нездоровими зв’язками з батьками (особливо з матір’ю), втратою важливої людини або, навпаки, появою когось, хто викликає сильне емоційне збудження. Часто шкірні симптоми — це прояв внутрішнього конфлікту між бажанням бути близьким і страхом втратити себе.
Особливо це стосується тих випадків, коли людина пригнічує агресію або сексуальність, не дозволяючи собі відверто виражати емоції. Розчісування шкіри при сверблячих дерматозах у таких ситуаціях — це не просто реакція на подразнення, а несвідомий акт розрядки.
Пацієнти з хронічними дерматитами часто переживають сильне почуття провини, власної неадекватності, депресивності та тривоги. І навіть самі визнають: їхній психологічний стан безпосередньо впливає на перебіг хвороби.
Шкіра виконує функцію не лише захисту, а й комунікації. Це — наш контакт із зовнішнім світом. Вона одночасно відображає внутрішні переживання та сигналізує про них назовні. У психотерапії є символічне уявлення про шкіру як про межу — між внутрішнім «я» і зовнішнім світом. І якщо ці межі порушені — надто розмиті або надто непроникні — тіло починає реагувати.
Так, люди зі зниженою самооцінкою, страхом соціальних контактів, схильні до соціофобії, часто хворіють на псоріаз. Їхня шкіра ніби «намагається захистити» їх товстим шаром лусочок від зовнішнього світу.
Психотерапія є ключовим елементом лікування шкірних захворювань психосоматичного характеру. Без роботи з внутрішніми причинами досягти стійкого результату практично неможливо. Сучасний підхід вимагає комплексної роботи: психологічної, тілесної, біохімічної.
Серед ефективних методів — транскраніальна електростимуляція мозку (ТЕС), яка зменшує тривожність, покращує настрій і допомагає відновити баланс нервової системи. Також перспективним напрямом є інфузійна терапія кетаміном у поєднанні з психотерапією — як спосіб опрацювання травматичних переживань і глибинного перезавантаження нервової системи.
Додатково застосовуються методики тілесно-орієнтованої терапії, арт-терапії, програми реабілітації мозку, як-от “Нейрохелп”. Такий індивідуальний, холістичний підхід дозволяє не лише зняти симптоми, але й глибоко змінити внутрішні механізми, які запускають хворобу.
Допомога у відновленні психологічної рівноваги та ресурсу.
Робота з тривожністю, фізичними симптомами та страхом втрати контролю
Сучасні методи подолання страхів, що заважають жити.
Терапія для людей із посттравматичними переживаннями.
Інноваційний підхід для лікування стійкої депресії та тривоги.
Зручні сеанси з психологом у комфорті вашого дому.
Наша клініка вже зарекомендувала себе в Києві як центр, де...
Що таке реконсолідація пам’яті? Реконсолідація пам’яті – це біологічний процес,...
Психоделічна інтеграція – це унікальна послуга, окрема від послуг психоделічної...
Ми завжди відкриті до спілкування. Зв’яжіться з нами — відповімо на всі запитання та допоможемо знайти потрібне рішення.
Експіо у Києві
Експіо у Львові